Ло Ґатто Етторе - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ло Ґатто Етторе

ЛО ҐА́ТТО Етторе (Lo Gatto Ettore; 20. 05. 1890, м. Неаполь, Італія – 16. 03. 1983, Рим) – італійський письменник, літературознавець, перекладач. Учасник 1-ї світ. війни. Закін. Неапол. ун-т (поч. 1920-х рр.). Проф. слов’ян. філології в ун-тах Неаполя і Падуї (1931–36); викл. Італ. ін-ту культури у Празі (1936–40); проф. каф. рос. літ-ри й мови Рим. ун-ту (1941–65). Автор дослідж. «Poesia Russa della Rivo­luzione» («Поезія російської революції», Рим, 1923), «Storia della letteratura russa» («Історія російської літератури», Флоренція, 1927–45, т. 1–7), «Gli artisti italiani in Russia» («Італійські художники в Росії», Рим, 1932–33, т. 1–2; 1943, т. 3), «Il teatro russo» («Російський театр», 1937; 1944, т. 1–2), «Storia della letteratura russa con­temporanea» («Історія сучасної російської літератури», 1958, т. 1–2), «Il mito di Pietroburgo. Storia, leggenda, poesia» («Міф про Петербург. Історія, легенда, поезія», 1960; усі – Мілан) та ін. Вивчав також польс., чес., болгар., нім. літ-ри; пропагував укр. літ-ру. Опубл. низку статей і розвідок про Т. Шевченка як нац. поета світ. значення в ж. «Euro­pa Orientale» (1921, № 3), «Rivista di letterature slave» («Огляд сло­в’янських літератур», 1927, т. 3), «l’Enciclopedia Italiana di scienze, lettere ed arti» («Італійська енциклопедія науки, літератури та мистецтва», Рим, 1936, т. 31) та «l’Enciclopedia Motta» («Енциклопедія Мотта», Мілан, 1959, т. 7). Високо оцінив укр. літ-ру. Перекладав твори слов’ян. пись­менників. 1931 і 1960 відвідав Київ.

Літ.: Кириллова М. Лекции итальянского литературоведа о русской литературе // ВЛ. 1957. № 4; Горохова Р. М. Памяти Этторе Ло Гатто // Изв. АН СССР. Сер. лит-ры и языка. 1984. Т. 43, № 2; Пахльовська О. Є.-Я. Українсько-італійські літературні зв’язки XV–XX ст. К., 1990.

М. І. Литвинець

Стаття оновлена: 2016