Лоєк Єжи - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лоєк Єжи

ЛО́ЄК Єжи (Łojek Jerzy; псевд.: Leopold Jerzewski, Antoni Jałowiecki, Łu­kasz Jodko; 03. 09. 1932, Вар­шава – 07. 10. 1986, там само) – польський історик, публіцист. Д-р габіліт. (1967). Вивчав історію у Варшав. ун-ті (1952–56). Відтоді працював у наук. закладі з вивчення теорії та історії преси при центр. вид-ві робітн. видавн. кооперативу «Рrаса»; від 1960 – н. с. Лаб. історії періодики Польс. АН (обидва – Варшава); від 1967 – доц. Варшав. ун-ту (у званні проф. відмовлено через опозиц. діяльність). Від 1982 – на пенсії. Вивчав польс. історію 18–19 ст., польс.-рос. дипломат. взаємини, польс. пресу. Сформулював тезу про те, що Польща 1939 мала піти на поступки Німеччині з метою уникнути війни. Автор ґрунтов. дослідж. з польс.-укр. проблематики, зокрема своєрід. «укр. триптиха», присвяч. родині польс. магнатів Потоцьких – Софії Потоцькій, Станіславу-Щенсному Потоцькому та їхнім нащадкам. Найвідоміша праця з цього циклу – «Dzieje pięknej Bitynki: Opowieść o życiu Zofii Wittowej-Potockiej (1760–1822)» (War­sza­wa, 1970; 1972; 1975; 1982; 1988; 1995; 2004; укр. перекл. – К., 2005), успіхом якої автор знач. мірою завдячував безкорисливій допомозі Н. Суровцової-Олицької та посередництву Я. Дашкевича, на чому наголосив у вступі. Л. уповноважив Н. Суровцову-Олицьку вести переговори від його імені щодо ймовір. укр. вид. своєї праці й бути її перекладачкою, однак на той час задум не вдалося реалізувати. У 1970-х рр. входив до громад. ком-ту з увічнення пам’яті жертв катин. злочину (див. Катинь). Від 1980 – учасник руху «Солідарність», вміщував публікації у нелегал. польс. виданнях. 1989 Ін-т ім. Ю. Пілсудського в Нью-Йорку заснував премію його імені, 1994–98 видав 7 томів вибр. праць. Удова Л. – Б.-З. Лоєк-Мамонтович, яка очолювала Польс. Катин. фундацію, 10 квітня 2010 загинула в авіакатастрофі літака Пре­зидента Польщі Л.-А. Качинсько­го побл. м. Смоленськ (РФ).

Пр.: Dziennikarze і prasa w Warszawie w XVIII w. Warszawa, 1960; Rok nadziei i rok klęski 1791–1792: Z korespondencji Stanisława Augusta z posłem polskim w Petersburgu Augustynem Deboli. War­szawa, 1964; Szanse Powstania Listopa­dowego: Rozważania historyczne. Warsza­wa, 1966; 1980; 1986; Upadek Konstytucji 3 maja: Studium historyczne. Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk, 1976; Agre­sja 17 września 1939: Studium aspektów po­litycznych. Warszawa, 1979; 1990; [Б. м.], 1982; Dzieje sprawy Katynia. Warszawa, 1980; Białystok, 1989; Potomkowie Szczę­snego: Dzieje fortuny Potockich z Tulczyna 1799–1921. Lublin, 1981; 1983; 1988; 1996; Opinia publiczna a geneza Powsta­nia Listopadowego. Warszawa, 1982; Ka­lendarz historyczny: Polemiczna historia Polski. Warszawa, 1986; 1989; 1994; Dzieje zdrajcy: [Stanisław Szczęsny Potocki (1751–1805)]. Katowice, 1988; Wokół spo­rów i polemik: Publicystyka historyczna. Lublin, 1991.

Літ.: W. Żeleński. Jerzy Łojek (1932–1986): Nekrolog // Zeszyty historyczne. Paryż, 1987. Z. 79; Суровцова H. Спо­гади. K., 1996; Дашкевич Я. Постаті: Нариси про діячів історії, політики, куль­тури. 2-е вид. Л., 2007.

О. С. Рубльов

Стаття оновлена: 2016