Лозинський Володимир Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лозинський Володимир Федорович

ЛОЗИ́НСЬКИЙ Володимир Федорович (06. 02. 1955, с. Сапичі Брян. обл., РФ) – футболіст (захисник), тренер. М. сп. міжнар. кл. (1984). Чемпіон (1977, 1980, 1981), сріб. (1978, 1982) та бронз. (1979) призер чемпіонатів СРСР. Володар Кубка (1978, 1982) та Суперкубка (1977, 1980) СРСР. Бронз. призер Спартакіади народів СРСР (1979). Вихованець ДЮСШ «Динамо» (Київ, 1964–72). Виступав за команди «Динамо» (Київ, 1973–84), «Металіст» (Харків, 1985–86), СКА (Київ), «Кривбас» (м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.; обидві – 1987), «Кремінь» (м. Кременчук Полтав. обл., 1989–90). У чемпіонатах СРСР провів 277 матчів, забив 10 голів, у Єврокубках – 25 матчів. У складі збір. команди СРСР зіграв 4 гри (1979–82). У списках 33-х кращих футболістів СРСР – 4 рази, з яких 1 – на 1-му м. (1979). Тренери – О. Леонідов, В. Лобановський. Працював гол. тренером команд «Кремінь» (Кре­менчук, 1991–94), ЦСК ЗС України (1994–96), ЦСКА (1996–97, 2002–03; у 1998–2002 – тренер; обидві – Київ), «Ворскла» (Полтава, 2004). Від 2006 – тренер-селекціонер команди «Дина­мо» (Київ). Під його кер-вом нац. студент. збірна команда Украї­ни здобула перемогу на Все­світ. універсіадах (2007, 2009).

В. А. Старков

Стаття оновлена: 2016