Лозівський - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лозівський

ЛОЗІ́ВСЬКИ́Й (до 1954 – Восьма Стройка) – селище міського типу Слов’яно­сербського району Луганської області. Лозів. селищ. раді підпорядк. с-ще Криворіжжя. Знаходиться побл. р. Лугань та її притоки Лозова (бас. Сіверського Дінця), за 50 км від обл. центру, за 25 км від райцентру та за 3 км від залізнич. ст. Сло­в’я­но­сербськ (перебуває в адм. межах Лозів. селищ. ради) на лінії Дебальцеве–Родакове. Пл. 3,87 км2. За переписом 2001, насел. ста­новило 6198 осіб (складає 87,6 % до 1989), переважно росіяни та українці. У Л. виявлено курганну групу з похованням кочовиків 11–13 ст. Поселення почали розбудовувати 1949 разом із вугіл. шахтою «Черкаська-Північна № 1» (1956 здано в експлуатацію, від 1972 – «Слов’яно­сербська»; 1990 її потуж. складала 845, 1999 – 420 т на добу, 2003 видобуто лише 23,7 тис. т вугілля; 3 вересня 1994 унаслідок вибуху метану та вугіл. пилу загинули 30 та отримали травми 27 гірників; 2004 через нерентабельність та небезпечність розпочато процес її ліквідації). Від 1954 – смт з сучас. назвою. Ст. Слов’яносербськ засн. на зламі 19–20 ст. для транс­портування вугілля з рудника Густав (див. смт Лотикове). До 1961 на тер. залізнич. с-ща працював цегел. з-д, який, окрім цегли, виготовляв черепицю, керам. глечики, макітерки. 1979 у Л. проживало 7353, 2011 – 5146 осіб. 2010 відкрито Свято-Преображен. церкву УПЦ МП. 2013 у Л. було 910, у залізнич. с-щі ст. Слов’я­носербськ – понад 400, у Криворіжжі (0,63 км2, 2001 проживало 198, 2011 – 120 осіб; мало назви: 2-е відділ. радгоспу ім. Громова, Громове) – 82 двори. Тоді ж у Л. функціонували заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури (за межами Лозів. селищ. ради здобув популярність фольклор. ансамбль «Подоляночка»); амбулаторія; у залізнич. с-щі ст. Слов’яносербськ – початк. школа та фельдшер.-акушер. пункт. Протягом весни–осе­ні 2014 Л. опинився під контролем бойовиків т. зв. Луган. нар. республіки. У залізнич. с-щі ст. Слов’яносербськ народився Герой Рад. Союзу Л. Григорович.

С. І. Мельник

Стаття оновлена: 2016