Лозівський ковальсько-механічний завод - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лозівський ковальсько-механічний завод

ЛОЗІВСЬКИ́Й КОВА́ЛЬСЬКО-МЕХАНІ́ЧНИЙ ЗАВО́Д – одне з найбільших підприємств машинобудівної галузі промисловості України та Європи. Розташ. у м. Лозова Харків. обл. Засн. 1966 як філія Харків. трактор. з-ду для забезпечення гарячештамп. заготовками харків. групи підпр-в с.-г. машинобудування. 1974 введено в експлуатацію першу повністю механіз. лінію штампування колінчастих валів і енергоремонт. цех, 1979 – прес., 1980 – каретк., 1982 – механо­збирал. і з виготовлення това­рів нар. вжитку цехи. До 1991 з-д був осн. замовником містобудування у Лозовій. Завдяки йому споруджено сучас. міський р-н багатоповерхівок – Пд.-Зх. житл. масив із дитсадками, школами, Палацом культури, пошт. відділеннями. Працівники з-ду створили парк культури «Перемога». 1975 почала діяти лікарня завод. мед.-сан. частини на 350 ліжок. Від 1994 – ВАТ, від 2003 – ЗАТ, від 2011 – приватне АТ, від 2012 – ТОВ. Від 2002 входить до індустр. групи «Укр. пром. енергет. компанія». 1991 випуск штамповок (у т) склав 118,5 млн, тракторкомплектів (у шт.) – 32 470, 1992 – відповідно 70,828 млн і 24 351, 1993 – 46,577 млн і 18 743, 1994 – 13,341 млн і 5745, 1995 – 6,333 млн і 2262, 1996–2000 – щорічно у середньому 4 млн і 2,2 тис. 1996 реалізовано продукції на суму (у грн) 38,138 млн, 1997 – 68,163 млн, 1998 – 63,432 млн, 1999 – 87,942 млн, 2000 – 63,835 млн. 2010 дохід з-ду склав 466,693 млн грн. 2014, як і у 1-й пол. 1990-х рр., унаслідок тимчас. втрати ринків збуту та ін. причин екон. характеру на підпр-ві відбувався знач. спад. Нині Л. к.-м. з. займає пл. 111 га. Серед продукції – поковки для с.-г. машинобудування (500 різноманіт. найменувань; макс. габарити: з видовженою віссю – до 1600 мм, круглі в плані – діаметром до 600 мм, маса до 160 кг; потуж. до 180 тис. т на рік) та залізнич. транспорту (для пасажир. і вантаж. вагонів вагою від 0,22 до 200 кг будь-якої конфігурації), елементи трансмісій і шасі, причіпна с.-г. техніка для традиц., мін. і нульової технології оброблення ґрунту (торг. марка «Лозів. машини»). Повний спектр ковальсько-штампув. устаткування із застосуванням передових і унікал. технологій дозволяє випускати гарячештампов. поковки склад. форми та підвищеної точності з великим коефіцієнтом використання металу. Номенклатура штамповок для залізниці: поковки для буксового вузла ходового візка вагонів (закріпна кришка, лабіринтне кільце, відбирал. лабіринт, та­­рілчаста шайба), для енергопоглинаючого апарата (фрикцій. клин, натиск. конус, упірна плита, рухома та нерухома пластини), запірна арматура для вагонів (поковки петель, люків, закидок, запір. секторів), устави тріангеля, п’ятника, клина тягл. хомута, маятник. почіпка тощо. На тер. СНД Л. к.-м. з. виготовляє понад 80 % мостів для автомоб. техніки вантажопідйомністю до 3,5 т. Підпр-во випускає передні та задні тягові мости для с.-г. і буд. техніки, автобусів, карданні передачі, тягла тягл. мостів, вали добирання потужності, начіпні та тягово-зчіпні пристрої для тракторів Т-150К і Т-150, каретки ходової системи гусенич. тракторів типу Т-150 і ХТЗ-181, конічні та гепоїдні передачі з круг. трибами, вузли та робочі частини для ґрунтооброб. техніки, опорно-поворотні пристрої для башт. кранів. Л. к.-м. з. – єдине підпр-во України, яке має статус ухваленого постачаль­ника комплектуючих деталей SKF – провід. виробника підшипників у світі. 2014 запроваджено у вироб-во культиватор для оброблення до сіяння «Чер­вонець», стерньовий культиватор «Шилінг», пружинні широкозахоплюв. гідрофік. борони «Ліра», диск. борони-лущильники «Дукат», комплекс для сіяння «Златник», приставка для прямого сіяння «Крона», комплекси для підживлення ґрунту мінерал. добривами та оброблення засобами захисту рослин «Реал», систем. носій «Талер», коток «Фунт». Підпр-во застосовує потоково-механіз. лінії, спец. і агрегатні верстати, верстати-автомати та напівавтомати, засоби механізації технол. процесами, активно розвиває нові, конкурентоспроможні напрями діяльності, постійно розширюючи номенклатуру ви­готовлюв. виробів. Конструктор. супровід серій. вироб-ва Л. к.-м. з. забезпечує Укр. КБ трансмісій і шасі (Харків). Співпрацює з підпр-вами «АвтоКрАЗ» (м. Кре­менчук Полтав. обл.), «Азовмаш» (м. Маріуполь), «Дніпровагонмаш» (м. Дніпродзержинськ), «Донецькгірмаш», «Сімферопольсільмаш», «Укрспецвагон» (смт Панютине Лозів. міськради), «Червона Зірка» (Кіровоград), Верхньодніпров. маш.-буд. (Дніпроп. обл.), Дарниц. вагоноремонт. (Київ), Київ. ремонтно-мех., Запоріз. автомобілебуд., Мелітопол. мотор. (Запоріз. обл.), Пд. маш.-буд. (Дніпропетровськ), Стаханов. вагонобуд. (Луган. обл.), Харків. трактор. з-дами, Харків. КБ з машинобудування; у РФ – з Брян. з-дом поглинал. апаратів, Владимир. мо­торо-трак­тор. з-дом, підпр-вом «Твер. екскаватор»; у Білорусі – підпр-вом «Амкодор» (Мінськ), Мінсь­кими мотор. і трактор. з-дами, підпр-вом «Гомельсільмаш», Гомел. з-дом пуск. двигунів; у Казахстані – підпр-вом «Урал ЛТД» (м. Костанай). 1989 на Л. к.-м. з. працювали 13 489, 1996 – 6314, 2015 – 1905 осіб. Підпр-во очолювали: Ф. Супрун (1967–86; вста­новлено погруддя), В. Хрис­то­форов (1992–2006), від 2007 ген. дир. – В. Чер­но­маз.

Літ.: Лозовский кузнечно-механический завод: Cтраницы истории. Х., 1996.

О. Ю. Гвоздєв, С. О. Гранкін

Стаття оновлена: 2016