Лозівський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лозівський район

ЛОЗІВСЬКИ́Й РАЙО́Н – район, що знаходиться на півд­ні Харківської області. Ме­жує з Сахновщин., Первомай., Балаклій., Барвінків., Близнюків. р-нами Харків. обл. і Юр’їв. р-ном Дніпроп. обл. Утвор. 1923 у складі Павлогр. округи Катеринослав. губ. з Оріл., Катеринів., Різдвян. і Новоіванів. волостей. 1926–30 – у складі Харків. округи, від 1932 – Харків. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. У боях за визволення Лозівщини загинуло понад 10 тис. рад. бійців. Понад 9 тис. лозівчан не повернулися з фрон­тів 2-ї світ. війни. Від 1987 – у сучас. межах. Пл. 1,4 тис. км2. За переписом 2001, насел. ста­новило 34 325 осіб (складає 94,3 % до 1989), станом на січень 2015 – 30,7 тис. осіб. У скла­ді р-ну – смт Краснопавлівка й Орілька, 82 сільс. насел. пункти. Функції райцентру виконує місто обл. значення Лозова. Поверхня Л. р. – низовинна пологохвиляста лесова рівнина, розчленована балками та ярами. Лежить на тер. вугіл. р-ну Західний Донбас. На Пд. і Пд. Зх. розвідано поклади кам’яного (на глиб. 500–1000 м товщиною 60 см – 2,5 м), на Сх. і Пд. Сх. – бурого вугілля. Є природ. газ (села Миролюбівка, Миронівка) і буд. матеріали – пісок, глина, вапняк. Протікають 6 річок, які належать до басейнів Дніпра (Орілька, її заг. довж. 95 км, у ме­жах р-ну – 57,7 км; побл. с. Нова Іванівка бере початок Мала Тер­нівка) та Сіверського Дінця (Бе­река з притокою Бритай). Споруджено 3 водосховища (Краснопавлівське, Орільське та Бри­тайське) заг. пл. 5850 га та понад 100 ставків, проходить Дніпро–Донбас канал. Ґрунти переважно чорноземні (78 %), є лучно-болотні, солонцюваті та солончакові. У лісах зростають акація, клен, дуб, тополя, шовковиця; на нерозораних вододілах і схи­лах балок – ковила, тирса, пирій, тонконіг, тимофіївка, типчак. На тер. р-ну – 8 заказників місц. значення: ботан. – Балка Михай­лівська (42 га, с. Михайлівка), Гора Горовища (7 га, с. Смирнівка), Мальцівський (8,3 га, с. Маль­цівка); ентомол. – Берестовий (с. Надеждівка), Михайлівський (с. Катеринівка; оби­два – 3 га); зоол. – Лозівський (50 га, с-ще Кінне); ландшафт. – Піщаний (124,77 га); орнітол. – Пташиний (2 га; обидва – Оріль­ка). Провідна галузь економіки Лозівщини – с. госп-во. Пл. с.-г. угідь 120,9 тис. га, з них орних земель – 102,6 тис. га, пасовищ – 12,4 тис. га, багаторіч. насаджень і сіножатей – 5,9 тис. га. Бл. 80 % с.-г. вироб-ва припадає на рослинництво (вирощування зерн. і тех. культур, зокрема озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшників), 20 % – на тваринництво (м’ясо-молоч­не скотарство та свинарство; остан. часом набуває розвитку вівчарство та птахівництво). Уна­слідок реформування аграр. сек­тору створ. 14 приватно-оренд. і 3 держ. підпр-ва, 1 ВАТ, 10 ТОВів, 28 фермер. госп-в. Працівниками підпр-ва «Агросвіт» у с. Катеринівка закладено 22,8 га інтенсив. яблуневого саду на кра­пел. зрошенні. У с-щі Кінне – Ло­зівський кінний завод № 124 держ. підпр-ва «Конярство Укра­їни». Гол. пром. підпр-ва: ЗАТ «Краснопавлів. молокозавод» і ТОВ «Славія». Протяжність автомоб. доріг із твердим покриттям складає 476 км. Залізнич. вузол Лозова; залізничні ст.: Краснопавлівка, Орілька, Панютине, Герсеванівський. У Л. р. – 2 ліцеї, 11 заг.-осв. шкіл, 13 навч.-вихов. комплексів «школа–дитсадок», 4 дошкіл. навч. заклади, ДЮСШ, Краснопавлів. дит. муз. школа; 34 бібліотеч. (центр. рай. б-ки для дорослих і дітей, 4 міські та 28 сільс. б-к-філій) і 34 клуб. заклади, Краснопавлів. кра­єзн. музей; центр. рай. лікарня, Краснопавлів. поліклінічне відділ., 10 амбулаторій, 22 фельдшер.-акушер. пункти. Ви­ходить міськрай. г. «Голос Лозівщини». Діють реліг. громади УПЦ КП, УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів, християн віри єван­гельської, свідків Єгови. У Л. р. – понад 100 курганів різного періоду; виявлено поселення бронз. доби (с. Богомолівка), змішане зруб. і салтів. культур (с. Нова Мечебилівка), зруб. культури (с. Ти­хопілля), стоянку бронз. доби (с. Князеве, нині зняте з обліку). Побл. с. Павлівка Друга – па­м’ятка арх-ри нац. значення Слобід. фортеця Укр. лінії (1731). Охороняється 46 пам’яток історії. Серед видат. уродженців – математик, акад. РАН В. Садовничий (Краснопавлівка), агроном-економіст М. Бесєдін (с. Нова Іванівка), агроном Л. Матюха (Краснопавлівка), економісти В. Клочко (Орілька), Т. Маренич (с. Єлизаветівка), біохімік Є. Ма­когоненко (Краснопавлівка), вет. лікар Ф. Пономаренко (с. Смир­нівка), літературознавець О. Бор­зенко, педагог М. Васильєва (оби­два – Краснопавлівка); актор, нар. арт. України В. Семененко (с. Катеринівка), актриса, засл. арт. УРСР Є. Бобровська (с. Пли­сове), кінооператор, засл. діяч мист-в України Г. Карюк; дипломат В. Тягло (обидва – с. Ка­теринівка); Герої Рад. Союзу М. Бережний (х. Карпинський), В. Білоусов (с. Роздори), М. Мор­гун (с. Плисове), В. Нікітенко (В. Микитенко; с. Миколаївка), М. Перевозний (с. Нова Мечебилівка), Л. Святошенко (с. Шугаївка), А. Шевченко (с. Михайлівка); двічі Герой Соц. Праці Г. Могильченко (с. Катеринівка); спортсмен (вільна боротьба) С. Пря­дун (Краснопавлівка). У травні 1942 побл. с. Павлівка Друга загинув письменник, публіцист Олекса Десняк, у лютому 1943 під час звільнення Краснопавлівки – Герой Рад. Союзу М. Азьов.

Літ.: Історія рідного краю (Лозівський район). 1998; Наша спадщина. Сторінками історії Лозівщини. 2008 (обидві – Лозова).

В. С. Носова

Стаття оновлена: 2016