Лозова Вікторія Іванівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лозова Вікторія Іванівна

ЛОЗОВА́ Вікторія Іванівна (10. 06. 1933, Харків – 08. 08. 2000, там само) – піаністка, педагог. Доц. (1997). Закін. Харків. консерваторію (1955; кл. А. Лунца), де відтоді й працювала (згодом ін-т мист-в): 1958–63 – асист., 1963–2000 – викл., доц. каф. спец. фортепіано, водночас була солісткою тріо (разом з І. Гайдою – віолончель та Г. Куперманом – скрипка). Від 1955 виступала також із сольними концертами в Харкові, Полтаві, Києві, Кіровограді. У репертуарі – твори укр. композиторів, а також М. Глінки, А. Аренського, Й.-С. Баха, Ф. Шуберта, Ф. Шопена, Ф. Ліста, Ф. Мендельсона. Серед учнів – Н. Інюточкіна, Л. Кучер, І. Черничко, В. Шукайло.

Літ.: Галкін В. Завжди в строю // Веч. Харків. 1993, 19 жовт.; Шаповалова Л. Я – ваш последний романтик // Время. 2000, 14 сен.; Кононова О. Спадкоємність поколінь: кафедра спеціального фортепіано // Харків. ун-т мист-в: Кн. нарисів Pro Domo Mea. Х., 2007; Шаповалова Л. Виктория Лозовая играет Вагнера: к проблеме исполнительского стиля // Проблеми взаємодії мист-ва, педагогіки та теорії і практики освіти: Зб. наук. пр. Х., 2008. Вип. 24.

О. В. Кононова

Стаття оновлена: 2016