Лозова Катерина Михайлівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лозова Катерина Михайлівна

ЛОЗОВА́ Катерина Михайлівна (20. 12. 1925, с. Янчулове, нині Дмитрів­ка Вознесен. р-ну Микол. обл. – 25. 09. 2007, Одеса) – актриса. Засл. арт. УРСР (1987). Закін. Одес. театр. уч-ще (1949; викл. А. Крамаренко, Л. Мацієвська). Відтоді працювала в Олександрій. укр. муз.-драм. театрі (Кіровогр. обл.); 1952–59 – Одес. пересув. театрі ім. Ленін. комсомолу; 1959–98 – Одес. укр. муз.-драм. театрі ім. В. Василь­ка. Л. – яскрава комед., характерна актриса, яка продовжувала в своїй творчості реаліст. традиції актрис-корифеїв укр. театру. Відзначалася надзвичай. щирістю, її героїні з класич. драматургії і сучас. п’єс поставали органічними, правдивими, переконливими. Крізь галерею сценіч. образів, створ. нею, про­ходить наскрізною лінією тема сильної, сміливої, самодостатньої жінки.

Ролі: Ганна, Параска («Безталанна», «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Фена Степанівна («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Лимериха («Лимерівна» Панаса Мирного), Химка, Мокрина, Аннушка («За двома зайцями», «Сорочинський ярмарок», «Не судилось» М. Старицького), Монашка («Гайдамаки» за Т. Шевченком), Лизя («97» М. Куліша), Ольга, Варвара («Тил», «Вірність» М. Зарудного), Уляна («Дикий Ангел» О. Коломійця), Роза («Матроська тиша» О. Галича), Єнта («Тев’є-молочник» Г. Плоткіна за Шолом-Алейхемом), Лявониха, Поліна («Ля­вониха на орбіті», «Трибунал» А. Макайонка), Ніна Іванівна («Ретро» О. Галіна), Клавдія («Вся надія» М. Рощина), Мадам Фіке («Спадкоємці Рабурдена» Е. Золя).

Літ.: Каменецкая М. Актриса Екате­рина Лозовая // Веч. Одесса. 1982, 27 марта; Федченко Л. Моя самая любимая артистка!... // Знамя коммунизма. 1985, 24 дек.; Її ж. У виставі вона живе // Чорномор. комуна. 1988, 8 берез.

Л. І. Федченко

Стаття оновлена: 2016