Лозовий Василь Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лозовий Василь Якович

ЛОЗОВИ́Й Василь Якович (05. 01. 1926, х. Ловейківка, нині с. Волоська Балаклія Шевченків. р-ну Харків. обл. – 24. 12. 1999, Харків) – живописець. Засл. діяч мист-в України (1993). Чл. НСХУ (1967). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Закін. Харків. худож. ін-т (1958; викл. С. Бесєдін, Є. Єгоров, Б. Косарев), де відтоді й працював (зго­дом академія дизайну і мист-в): від 1992 – проф. каф. живопису. Учасник респ., всесоюз., міжнар. і зарубіж. худож. виставок від 1956. Персон. – у Харкові (1958), Римі (1995), Сан-Вене­дет­то (1995–96), Порто-Сан-Джор­джіо (1997), Порто-Сан-Ельпідіо (1997; усі – Італія). Ство­рював пейзажі, портрети, темат. картини у реаліст. стилі.

Тв.: «Перша зелень» (1960), «Дорогами вій­ни» (1965), «Нова хата» (1968), «Воля» (1972), «Бійці» (1975), «Українка» (1980), «Засідання сільради» (1983), «Пієта» (1985), «Зима» (1990); серії – «Ар­­тилеристи» (1985–86), «Дівчата» (1988–96), «Відродження України» (1990–96).

В. І. Ковтун

Стаття оновлена: 2016