Лозовик Григорій Натанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лозовик Григорій Натанович

ЛОЗОВИ́К Григорій Натанович (09(21). 08. 1885, м-ко Брусилів, нині смт Житомир. обл. – 22. 10. 1936, Київ) – історик. 1910 закін. юрид., 1912 вступив на істор.-філол. ф-т Ун-ту св. Володимира у Києві (учень Ю. Кулаковського). З поч. 1-ї світ. війни залишив навч., учителював у Києві. 1921 склав іспити й отримав диплом про істор. освіту у Вищому ІНО (Київ). Став організатором та першим зав. школи водного транс­порту в системі шкіл фабрично-завод. учнівства в Києві (1922). Відтоді викладав у Київ. худож. ін-ті; від поч. 1930-х рр. – у Київ. ІНО; від 1933 – проф. каф. давньої історії Київ. ун-ту; водночас від 1925 – н. с. Н.-д. каф. історії європ. культури, на поч. 1930-х рр. – Комісії для вивчення історії Близького Сходу ВУАН. Розробляв проблеми давньої історії та середньовіччя, досліджував історію міст, питання візантиністики та гебраїстики. 28 лютого 1936 заарешт., за звинуваченням у приналежності до контррев. троцькіст. огр-ції «Укр. троцькіст. центр» засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.

Пр.: Задачи наших городов во время войны и революции. К., 1917; История общества: В 2 ч. 1923–24; 1930; Від мотики до машини. Х., 1924; Історія громади. К., 1926; Історія класової боротьби з найдавніших часів. К., 1927; Как произошли города. К., 1927; Десять лет русской византологии (1917–1927 гг.) // Историк-марксист. 1928. Т. 7; Нове дослідження арабо-візантійських взаємин VІІ–Х вв. // СС. 1930. № 2; Крестовые походы как программа универсальной папской теократии. Мос­ква; Ленинград, 1931.

Літ.: Шевченко Л. В. Григорій На­­та­­нович Лозовик // Зневажена Кліо. 2005; Сходознавство і візантологія в Україні в іменах. 2011 (обидві – Київ).

П. Д. Біленчук, А. А. Ярмолюк

Стаття оновлена: 2016