Лоїк Семен Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лоїк Семен Андрійович

ЛО́ЇК Семен Андрійович (22. 02. 1922, с. Сухинівка, нині Кобеляц. р-ну Полтав. обл. – 04. 12. 2008, Москва) – скульптор. Чл. СХ РФ (1958). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Навч. у Полтав. фельдшер.-акушер. школі (1938–41), Моск. ін-ті приклад. та декор. мист-ва (1949–51), Моск. вищому худож.-пром. уч-щі (1952–55; викл. Г. Мотовилов, Ю. Поммер, Г. Шульц), викладав у ньому (кін. 1960-х – 70-і рр.). Ліплення та різьблення на дереві навч. у П. Баландіна. Учасник виставок від 1954. Пер­сон. – у Полтаві (1958), Москві (2012 – посмертна). Автор скульп­тур. композицій про 2-у світ. війну, зокрема партизан. рух у Білорусі (1943–45), портретів учених та письменників, анімаліст. композицій. Значне місце у твор­чості відведено укр. тематиці. Деякі роботи зберігаються у Полтав. ХМ, Кобеляц. музеї літ-ри і мист-ва, Львів. галереї мист-в, Б-ці укр. літ-ри в Москві, музеях РФ.

Тв.: барельєфи – «Форсування Дніпра», «Геній українського народу (Т. Шев­ченко)» (1969; макет пам’ятника для м. Кобеляки, кін. 20 ст.); скульптурні композиції – «Партизанське око», «Сол­дат і син», «Предок-запорожець», «Візьми мене, лелеченько, собі на крилята...», «Левиця з левеням» (усі – 1985).

Літ.: Московские художники: С. А. Лоик: [Буклет]. [Москва, 1988].

В. М. Ханко, В. Г. Крикуненко

Стаття оновлена: 2016