Колесса Олександр Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колесса Олександр Михайлович

КОЛЕ́ССА Олександр Михайлович (псевд. і крипт.: Поступовець, Олекса Ходовицький, О. К., А. К-а, Олек­­са-Ка, Олекса К-а, Александер К-а, Олександер К-а, О. К-са, Олекса К-са; 24. 04. 1867, с. Сопіт, нині Сколів. р-ну Львів. обл. – 09. 05. 1945, Прага, похов. у Торонто, Канада) – літе­­ра­­турознавець, поет, мовознавець, фольклорист, громад­­сь­­ко-політичний діяч. Брат Філарета, батько Любки та Христі Колессів. Д-р філософії (1894), проф. (1897). Дійс. чл. НТШ у Льво­­ві (1899, від 1902 – голова філол. секції). Дійс. чл. Укр. наук. т-ва у Києві (1907). Чл.-кор. ВШ слов’ян. студії Лондон. ун-ту. Навч. у Львів., Чернів. і Віден. ун-тах (1888–94). Від 1895 – у Львів. ун-ті: 1897–1918 – проф. каф. укр. словесності, водночас 1903–04 – декан філос. ф-ту. 1920–21 – проф. Віден. ун-ту. Один із засн. УВУ та ректор (1921–22, 1925–28, 1935–37, 1943–44). Проф. Карлового ун-ту в Празі (1923–39). Засн. і голова Т-ва укр. наук. викладів ім. Пет­­ра Могили (1906–18). Від 1906 – заст. голови центр. управи т-ва «Просвіта». 1907–18 – посол авст­­ро-угор. парламенту, де обстоював укр. права в галузі освіти. Засн. і заст. голови Заг.-укр. культур. ради у Відні (1915). Від 1918 – чл. Укр. нац. ради. 1921 очолив дипломат. місію ЗУНР у Римі.

Від 1887 публікував поезії у зб. «Акорди», «Українська муза», «Струни», часописах «Зоря», «Діло», «Дзвінок», «Вперед», «Громадський голос», «Життє і слово», «На переломі», «Земля і воля». Вірші та поеми К. переважно патріот. й соц. спрямування, зокрема «Шалійте, шалійте, скажені кати» (1889, вміщено у зб. «Ювілей 30-літньої діяльності Михайла Павлика (1874–1904)», Л., 1905). Автор поет. зб. «В світ за очі» (1903, присвяч. еміграції галичан у Ка­­наді), поеми «При Кам’яному затоні» (1907; обидва – Львів). Наук. дослідж.: історія укр. літ-ри, проблеми укр. літературо- і мовознавства, пам’ятки давньої укр. писемності, творчість І. Фран­­ка, Ю. Федьковича, М. Шашкевича, Уляни Кравченко та ін., укр.-польс. літ. зв’язки, укр.-чес. культурно-істор. зв’язки, фольклор.

Пр.: Українські народні пісні в пое­­зи­­ях Богдана Залєського. Л., 1892; Юрій Коссован, Осип-Домінік-Ігор Федь­­кович. Проба критичного розбору його життєпису і повістей. Л., 1893; Шевченко і Міцкевич. Л., 1894; Diale­­ctologische Merkmale des südrussischen Denkmales a. d. XIII. J. «Žitije Savy» (Archio für slavische Philologie). Berlin, 1896; Століттє обновленої українсько-руської літератури 1798–1898 // ЛНВ. 1898; Погляд на сучасний стан історичних розслідів українсько-руської літератури. Найдавнійший період. Кіль­­ка проблєм і дезідератів. Л., 1901; Лав­­рівські перґамінові листки з ХІІ–ХІІІ в. Л., 1903; Наукова діяльність Івана Фран­­ка // ЛНВ. 1913. Кн. 9; Півден­­ново­­лин­­ське Городище і городиські рукописні пам’ятники ХІІ–ХVІ в. Прага, 1923; Погляд на історію української мови. Прага, 1924; Розсліди й видання сло­­в’янських пам’яток, апокрифічної літе­­ратури. Прага, 1924; Погляд на історію українсько-чеських взаємин від Х до ХХ в. Прага, 1924; Городиське Євангеліє ХІІ–ХІІІ в. Прага, 1925; Уж­­городський «Полуставъ» у перґаміновій рукописі ХІV в. Л., 1925; Biblio­­gra­­phy of the ukrainian Language. London, 1926; Головні напрями й методи в розслідах українського фольклору. Прага, 1927; Ґенеза української новітної по­­вісти. Прага, 1927; Рукописні й палєотипні книги південного Підкарпаття. Прага, 1927; Люнарно-астральний міто­­ло­­гічний сюжет у старинній українсь­­кій колядці. Л., 1930.

Літ.: Студинський К. Доктор Олек­­сандер Колесса // Діло. 1927, 1 трав.; Колесса К. Александр Колесса и Украинский Свободный университет в Праге (идея, работа, достижения) // Russian, Ukrainian and Belorussian Emi­­gration between the World Wars in Cze­­choslovakia. Results and Perspectives of Contemporary Research. Holding of the Slavonic Library and Prague Archi­­ves. Praha, 1995; Родина Колессів у духовному та культурному житті Укра­­їни кінця ІХ–XX ст. Л., 2005.

К. М. Колесса

Стаття оновлена: 2014