Лойтер Наум Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лойтер Наум Борисович

ЛО́ЙТЕР Наум Борисович (справж. – Нохум Борухович; 28. 12. 1890 (09. 01. 1891), м. Бердичів Київ. губ., нині Житомир. обл. – 29. 08. 1966, Риґа) – режисер, сценарист. Брат Е. Лойтера. Засл. діяч мист-в Білорус. РСР (1945), РРФСР. Навч. у театр. студії у К. Марджанішвілі (Київ, 1919). Закін. Держ. вищі режисер. май­стерні (Москва, 1922), водночас працював реж.-лаборантом у трупі В. Мейєрхольда. 1925–29 – гол. реж. Першого робітн. театру Пролеткульту; 1930–31 – реж. кінофабрики «Міжробдопомфільм» (обидва – Москва). У 1930-і рр. – гол. реж. євр. театрів у Харкові, Одесі, Києві; 1940–57 – худож. кер. і реж. Білорус. драм. театру ім. Я. Коласа (м. Вітебськ), де поставив п’єсу «Нестерка» В. Вольського (1941; Сталін. премія, 1946). Утілюючи на сцені білорус. фольк­лор, вживав традиції нар. уявлень, їх комед. барвистість. Поставив вистави «Фронт» О. Корнійчука (1942), «Так і буде» К. Си­мо­нова (1945). Співавтор сценаріїв стрічок «Машиніст Ухтомський» (1929, реж. О. Дмитрієв), «Запа­м’ятайте їх обличчя» (1930, реж. І. Мутанов).

Вистави: «Єгор Буличов та інші» М. Горького (1942), «Випробування вогнем» К. Крапиви (1943), «Ревізор» М. Го­голя (1945), «На білому світі» П. Ніліна (1947), «Серце не пробачає» А. Софро­нова (1954), «Фортеця над Бугом» С. Смир­нова (1956), «Принижені та зневажені» за Ф. Достоєвським (1957).

Літ.: Няфёд У. Беларускі тэатр. 1959; Його ж. Тэатр у вогненныя гады. 1959; Його ж. Сучасны беларускі тэатр. 1961 (усі – Мінськ).

Ю. О. Щербак

Стаття оновлена: 2016