Локальність - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Локальність

ЛОКА́ЛЬНІСТЬ Л. є похід. поняттям від терміна «локальний» (лат. localis, від locus – місце) – властивий лише для певного місця, що поширюється на вузьку область та не виходить за певні межі. У сучас. концепціях Л. передбачає чітку визначеність процесів і явищ у часі та просторі, його обмеженість і обумовленість кон­текстом взаємодії, реаліями конкрет. місця. Долаючи цю обумовленість, виходячи за рам­ки обмеженого локал. простору, процеси набувають глобал. характеру. Дихотомія глобальне–локальне задає логічну струк­туру аналізу і поясненню сучас. соц. змін у межах концепцій глобалізації. До періоду формування глобал. сусп-ва життя сіл, міст і навіть країн мало переважно закритий характер, вплив на них ін. культур залишався мін., епізодичним. Повсякденні соц. практики людей, їхній культур. досвід були пов’язані з місцем їхнього проживання. У закритих культурах і спільнотах ідея Л. не мала великого значення, оскільки Л. як осн. характеристика повсякден. культури не вимагала додатк. осмислення. Нині соц. активність людей, груп, спільнот не обмежена конкрет. геогр. простором. Фінанс. потоки, масова труд. міграція, туризм, інформація ЗМІ та Інтернету, мобіл. зв’язок розривають кордони Л. у сучас. світі. Електронні засоби комунікації миттєво передають інформацію, і це стягує події та Л. разом і робить їх тотально взаємозалежними, що дозволяє відчувати світ як єдине ціле. Рішення, ухвалене на глобал. рівні за участі різних дер­жав, зрештою реалізується на конкрет. тер. і впливає на функціонування конкрет. локал. струк­тур та процесів на рівні держави й регіону. Міжнар. уряд. орг-ції надають легальності механізму втручання в життя і розвиток цих локал. структур, що робить їх відкритими. Існують різні погляди на феномен взаємодії гло­бального з локальним, зокрема гіперглобалісти розглядають су­час. світ як єдиний глобал. ринок, глобал. цивілізацію та глобал. громадян. сусп-во. На їхню думку, глобал. сусп-во знищує локал. кордони, тому нац. держава як локал. феномен по­ступово зникне. «Глобальне» є домінуючим у сучас. світі та підпорядковує своїй логіці «локальне». Локал. економіки і куль­тури «розчиняються» у глобал. цивілізації та глобал. ринку. Ін. поглядів дотримуються фахівці, які вважають, що значення нац. кордонів у сучас. світі не тільки залишається дуже важливим, але й продовжує посилюватися, а сучас. світ – не світ відкритих Л., а світ, де посилюються тенденції націоналізму і регіоналізму. Останнім часом набула популярності компромісна концепція «глокалізації», яка виводить локал. особливості за нац. межі безпосередньо в глобал. світ, де, у свою чергу, вони додають нових рис процесам регіоналізації та локалізації. Під впливом глобалізації відбувається трансформація сусп. відносин, ускладнення і посилення різнорівневої конкурент. боротьби у світ. масштабах між різноманіт. локал. утвореннями, які колективно обстоюють свої позиції на світ. арені. Рівень глокалізації є мірою зростаючого зближення двох полюсів – глобального і локального.

Літ.: R. Robertson. Globalization or glocalization? // Globalization. Critical concept in sociology. Vol. 3. London, 2003; Многоликая глобализация / Пер. с англ. Москва, 2004; Global Forces and Local Life-Worlds. London, 2004.

Н. Б. Отрешко

Стаття оновлена: 2016