Локачинський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Локачинський район

ЛОКАЧИ́НСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південній частині Волинської області. Межує з Нововолин., Володимир-Волин., Турій., Рожищен., Луцьким і Горохів. р-нами Волин. обл. Утвор. 1940. Від червня 1941 до липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. у Л. р. вели зброй­ну боротьбу загони ОУН–УПА. 1962–65 тер. р-ну входила до складу Володимир-Волин. і Горохів. р-нів. Пл. 781,7 км2. За пе­реписом 2001, насел. становило 25 346 осіб (складає 96,7 % до 1989), станом на січень 2015 – 22 487 осіб (переважно українці). У р-ні – смт Локачі (райцентр) та 53 сільс. насел. пункти (див. Затурці та Кисилин). Лежить у межах Волинської височини, пн. частина – Поліської низовини. Поверхня – підвищена плоскохвиляста лесова рівнина, розчленована балками з пологими схилами та широкими заболоченими днищами, на Пн. – низовинна денудац. рівнина з карст. формами рельєфу. З корис. копалин найбільше значення мають поклади газу (1999 здано в експлуатацію пуск. комплекс 1-ї черги Локачин. родовища з роз­віданими запасами 7 млрд м3), глини та піску. Побл. с. Затурці бере початок Турія, побл. с. Семеринське – Стохід (обидві – притоки Прип’яті), побл. с. Бубнів – Чорногузка, побл. с. Юнівка – Серна (обидві – притоки Стиру; усі – бас. Дніпра), побл. с. Колпитів – Луга (притока Західного Бугу), побл. с. Шельвів – Луга-Свинорийка (впадає в Лугу на тер. Володимир-Волин. р-ну), побл. с. Війниця – Війниця (впа­дає за 10 км побл. Локачів у Лугу-Свинорийку, пл. бас. 51 км2). Спо­руджено 27 ставків (229,9 га), є 12 озер (найбільші: Озютичівське, Окорське, Холопичівське). Ґрунти переважно дерново-під­золисті та сірі лісові, в долинах річок – торфово-болотні. У лісах (12 262 га) зростають сосна, дуб, вільха, береза, осика. Об’єкти природно-заповід. фон­ду: заг.-держ. значення – заказник Губин (заповідається від 1994, пл. 418 га, ботан.); місц. значення – заказники Губин. ре­зерват (від 1998, 210 га, заг.-зоол.; обидва знаходяться на тер. Губин. лісництва), Луга-Свинорийка (880 га, між селами Замличі та Шельвів), Окорський (78,3 га, побл. с. Великий Окорськ), Холопичівський (57 га, побл. с. Холопичі, усі – від 1993), Серна (227 га, побл. сіл Юнівка та Мала Квасовиця), Чорногузівський (121 га, побл. сіл Линів і Бубнів; обидва – від 1994), Лучний (від 1995, 1007 га, між селами Коритниця та Козлів; усі – гідрол.), заповідне урочище Са­дівська дача (від 2005, 2640 га, Торчин. лісництво), пам’ятки при­роди Сосна звичайна велетень, Дуб звичайний велетень 1, Модриновий ліс (усі – від 1972), Дуб звичайний велетень 2 (від 1976; усі – Губин. лісництво, бо­тан.), Витік Турії, Затурцівські джерела (обидві – 0,2 га, с. Затурці), Турійські джерела (0,02, с. Мовчанів; усі – від 1976, гідрол.), парк-пам’ятка садово-парк. мист-ва Садиба Липинсько­го (від 1994, 3 га, с. Затурці). Р-н переважно має с.-г. напрям роз­вит­ку та спеціалізу­ється: у рослинництві – на вирощуванні зерн. культур і цукр. буряків, у тварин­ництві – на вироб-ві м’яса та молока. Пл. с.-г. угідь 51 813 га, з них орних земель – 43 263 га. У Л. р. – 34 заг.-осв. школи, допоміжна школа-інтернат, профес. ліцей, ДЮСШ, Будинок шко­ляра; 15 Будинків культури, 18 сільс. клубів, 28 б-к, муз. школа, Затурцівський меморіальний музей В. Липинського; рай. лікарня, 2 амбулаторії, 45 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить рай. г. «Селянське життя». Реліг. громади: УПЦ МП – 22, УПЦ КП – 13, РКЦ – 1, євангел. християн-баптистів – 2, християн віри єван­гельської – 1, адвентистів сьомого дня – 1, свідків Єгови – 1. Пам’ятки арх-ри нац. значення: Михайлів. церква та дзвіниця у с. Великий Окорськ (1787), церк­ва Різдва Богородиці у с. Губин (1900), Покров. церква у с. Дорогиничі (1825), костел Святої Трійці (1642), палац родини Липинських (поч. 19 ст.) у с. Затур­ці, Михайлів. церква, дзвіниця та мур з брамою (1632–77), кос­тел і келії монастиря кармелітів (1691–1720) у с. Кисилин, церк­ва Нерукотвор. Спаса у с. Колпитів (1900), Михайлів. церква у с. Линів (1873), Трьохсвятител. церква у с. Новий Загорів (1788; після реставрації 1991 її освятили на честь Різдва Пресвятої Богородиці, див. Загорів­ський Різдво-Богородичний чо­ловічий монастир), Лукин. церк­ва у с. Сирнички (1788), Микол. церква у с. Тумин (1900), Онуфріїв. церква у с. Хорів (1876). Се­ред видат. уродженців – історик, соціолог, політолог, громад.-політ. діяч, дійс. чл. НТШ В. Липинський (с. Затурці; там і похов.), фахівець у галузі соціальних комунікацій С. Кравченко, фахівець у галузі механіки М. Ли­сак (обидва – с. Затурці), економіст Р. Слав’юк (с. Білопіль), зооінженер П. Столярчук (с. Се­меринське), фахівець у галузі електротехніки й електромеханіки В. Чабан (с. Старий Загорів), письменник, драматург, пе­рекладач О. Ірванець (с. Твориничі), поетеса, перекладачка О. Криштальська (с. Привітне), письменник, літературознавець І. Павлюк (с. Окорськ), поет, прозаїк О. Палійчук (с. Твердині), поетеса Т. Яков’юк (с. Окорськ), диригент, засл. діяч мист-в Укра­їни В. Гаврилюк (с. Озютичі). У с. Линів мешкала громад. діячка О. Левчанівська, у Заячиців. восьмиріч. і Старозагорів. серед. школах учителював літературо­знавець, поет О. Рисак.

Літ.: Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся: Краєзн. слов. – від найдавніших часів до 1914 р. Вінніпег, 1984. Т. 1; 1986. Т. 2. О. М. АлександрукСтаття оновлена: 2016