ЛОКАЧІ́  — селище міського типу Волинської області, райцентр. Знахо­диться на правому березі р. Луга (притока Західного Бугу) та її притоці Луга-Свинорийка (створ. ставок пл. водного дзеркала 10 га, використовується як зона від­починку; побл. Л. у неї впадає Війниця, яка за 10 км бере початок побл. однойм. села), за 56 км від обл. центру та за 26 км від залізнич. ст. Іваничі. Площа 6,83 км2. За пере­писом 2001, насел. становило 4101 особа (складає 99,6 % до 1989), станом на січень 2015 — 3887 осіб (пере­важно українці). Тут виявлено залишки городища давньорус. часів, зна­йдено бронз. римську монету Марка Аврелія (161–180). Уперше згадується у писем. джерелах 1508. У різний час Л. належали князям Глинським, Четвертинським, Чорторийським, Санґушкам, Острозь­ким, Потоцьким, Пронським, шля­хет. родині Вільгів. Чорторийські побл. с. Козлів, нав­проти Л. збу­дували замок. 1583 тут було 173, 1629 — 187 дворів. У 16–17 ст. Л. потерпали від частих татар. нападів. 1611 на­дано Маґдебур. право. На поч. 17 ст. у м-ку вже проводили 4 ярмарки. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1781 і 1787 у м-ку побував польс. король Станіслав ІІ Авґуст Понятовський. Після 3-го поділу Польщі 1795 Л. ві­ді­йшли до скла­ду Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — містечко Володимир-Волин. пов. Волин. губ. 1803 від­крито парафіял. училище. 1868 діяли 2 сукон­ні ф-ки, цегел. завод та 36 крамниць. Здавна у Л. мешкала значна євр. громада. За пере­писом 1897, насел. ста­новило 2309 осіб, з них 1730 єв­реїв. На поч. 20 ст. щомісяця кожного 15 числа проводили одноден­ні ярмарки. Під час 1-ї світової війни побл. Л. проходила лінія фронту. На­прикінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася. 1921–39 — у складі Поль­щі, від 1939 — УРСР. До 1939 — містечко Хорів. гміни Горохів. пов. Волин. воєводства; від­тоді — смт, райцентр Волин. обл. Від 23 червня 1941 до 18 липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти роз­стріляли понад 3,6 тис. євреїв. До серед. 1950-х рр. у Л. вели збройну бо­ротьбу загони ОУН–УПА. У Л. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-гімназія», дитсадок, Будинок школяра; Будинок культури, 2 б-ки, муз. школа; центр. рай. лікарня; готель. Виходить рай. г. «Селянське життя». Функ­ціонують народні колектив пісні і танцю «Любисток», хор. капела та театр. Реліг. громади: УПЦ МП, УПЦ КП, християн віри євангельської, євангел. християн-бап­тистів, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. Памʼятки архітектури: каплиця Преображен. церкви (18 ст.; нац. значе­н­ня), Микол. церква (1912). Встановлено ме­моріал на честь воїнів-визволителів та воїнів-земляків, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятні знаки євреям, яких роз­стріляли нацисти, «Танк ІС-2». Серед видат. уродженців — вет. лікар В. Третевич, критик, прозаїк М. Малиновська, поет, про­заїк В. Штинько, музико­знавець О. Коменда. У Локачин. райфінвід­ділі працював економіст М. Мних.