Ломницький Єремія-Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ломницький Єремія-Іван

ЛО́МНИЦЬКИЙ Єремія-Іван (08. 02. 1860, с. Кав­ське, нині Стрий. р-ну Львів. обл. – 03. 07. 1916, м. Симбірськ, нині Ульяновськ, РФ) – церковний діяч УГКЦ. Закін. г-зію Франца-Йосифа І у м. Дрогобич (нині Львів. обл., 1876) і чол. учител. семінарію у Львові (1880). Відтоді учителював. 1884 склав чернечі обіти у Добромил. монастирі (нині Старосамбір. р-н Львів. обл.), 1886 рукопоклад. на священика. Вивчав богослов’я у Краків. єзуїт. колегії (1889–91). Відтоді душпастирював і учителював (викладав укр. мову) в нар. школах на Львівщині. Ініціював заснування 1892 у с. Жужеляни (нині Сокал. р-ну Львів. обл.) згромадження Сестер Слу­жебниць Непорочної Діви Марії. У тому ж році разом із П. Філясом уклав перший молитовник для молоді «Гостинець», що користувався знач. популярністю в Галичині (перевид. 8 разів, заг. наклад – понад 190 тис. прим.). 1895–98 – 1-й ігумен монастиря у с. Михайлівка (нині Борщів. р-ну); 1900–02 – ігумен у с. Краснопуща (нині Бережан. р-ну); 1903–05 – у с. Улашківці (нині Чортків. р-ну; усі – Терноп. обл.). Від 1907 – ректор Стані­слав. духов. семінарії (нині Івано-Франківськ). Під час 1-ї світ. вій­ни 24 січня 1915 заарешт. рос. окупац. владою та висланий до Києва, звідти – до Симбірська. 2009 в Івано-Франківську розпочато процес беатифікації Л.

Літ.: Назарко І. Сильветки перших ва­силіян після Добромильської реформи // Зап. ЧСВВ. 1982. Т. 11 (17), вип. 1–4; Боршовська О. Духовна спадщина отця Єремії Ломницького. Л., 2007.

І. М. Дуда

Стаття оновлена: 2016