Ломніцький Мар’ян-Алойзи - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ломніцький Мар’ян-Алойзи

ЛОМНІ́ЦЬКИЙ Мар’ян-Алойзи (09. 09. 1845, с. Баворів, нині Терноп. р-ну Тер­ноп. обл. – 26. 09. 1915, Львів) – зоолог, палеонтолог, геолог. Батько Антоні-Мар’яна та Ярослава-Людомира Ломніцьких. Закін. Львів. академ. г-зію та Віден. ун-т (1868), навч. у Кракові (1864–67). Викладав у г-зіях Львова (1868–70, 1879–1905) та Станіслава (нині Івано-Франківськ, 1870–79); працював хранителем і ред. видань Музею ім. Дідушицьких (Львів, 1905–15). Почес. д-р Львів. ун-ту (1912). Співпрацював із Фізіогр. комі­сією Польс. академії знань. Співзасн., президент (1897–98 та 1914), почес. чл. (1909) Т-ва природодослідників ім. Н. Коперни­ка, почес. чл. Татран. т-ва (1913). Вивчав риб, амфібій і птахів Кар­пат та ін. регіонів. У працях «Cata­logus coleopterorum Haliciae» (Leo­poli, 1884), «Chrząszcze czyli tęgo­skrzydle (Coleoptera)» (Lwów, 1886), «Fauna Lwowa i ocolicy. Cz. 1. Chrząszcze (Coleoptera)» // «Spra­wo­zdanie Komisyi fizyjogra­ficz­nej», Kraków, 1890, t. 25 описав понад 700 нових для Зх. України видів жуків. Також описав нові для науки вид (Otiorhynchus dzie­duszyckii Lomnicki) та підвид (Mor­phocarabus scheidleri polonicus Lomnicki). В ентомол. дослідж. виступав не лише як систематик, а й як еколог (вивчав умови існування комах, їхній зв’язок із середовищем). Досліджував ви­коп. ссавців, зокрема дилювіал. фауну, і викоп. комах (описав значну кількість нових для науки видів). У колектив. праці «Wykopa­liska staruńskie» (Kraków, 1914) описав фауну викоп. безхребетних. Брав участь в укладанні вид. «Atlas geologiczny Galicyi» у 15-ти вип. (Kraków, 1895–1903). Автор низки підручників із зоології, ботаніки, геології і мінералогії для шкіл зх. обл. України.

Літ.: Мазурмович Б. М. Розвиток зоології в Україні. К., 1972; G. Brzęk. Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie i jego twórca. Lublin, 1994; Стажик Є. Вклад львівських ентомологів у розвиток охорони природи Східної Галичини // Наук. вісн. Нац. лісотех. ун-ту Украї­ни. 2004. Вип. 14.8.

А. Т. Затушевський

Стаття оновлена: 2016