Ломов Георгій Іполитович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ломов Георгій Іполитович

ЛО́МОВ Георгій Іполитович (справж. – Оппоков; 28. 01(09. 02). 1888, м. Саратов, Росія – 02. 09. 1937, Москва) – партійний і радянсь­кий діяч. Далекий родич М. Грушевського. Навч. у Саратов. г-зії, 1906–10 – у С.-Пе­тербур. ун-ті (1913 екстерном склав держ. іспити). 1903 вступив до РСДРП, вів рев. роботу в Саратові, м. Іва­ново-Вознесенськ (Росія), Мос­кві, С.-Пе­тербурзі. 1910–13 перебував на засланні в Архангел. губ. (брав участь у експедиціях із дослідж. Пн. Льодовитого океану), від 1916 – в Іркут. губ. (обидві – Росія). Після Лютн. революції 1917 – чл. Моск. обл. бюро та Моск. ком-ту РСДРП(б); у жовтні–листопаді того ж року – нарком юстиції РСФРР (виступав проти укладення мирного до­­говору з Німеччиною); від 1918 – чл. президії і заст. голови Вищої ради нар. госп-ва РСФРР; від 1921 – на парт. роботі у Сибіру; від 1923 – на госп. роботі, зокрема 1926–29 – голова пра­вління тресту «Донвугілля» (Харків); водночас 1927–29 – чл. по­­літбюро ЦК КП(б)У. Вимагав від кер-ва СРСР збільшити фінансування підпр-в вугіл. пром-сті Донбасу, дискутував із цього приводу з Ф. Дзержинським. Від 1931 – заст. голови Держ­плану СРСР; від 1933 – чл. бюро комісії рад. контролю РНК СРСР. 1931–34 Л. часто зустрічався з М. Грушевським, який на той час мешкав у Москві. 28 серпня 1937 заарешт., 2 вересня того ж року за звинуваченнями у шкідниц­тві та участі у контррев. орг-ції засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.

Літ.: Коновалов Д. Г. И. Ломов-Оппоков. Саратов, 1976; Білокінь С. Лист Георгія Ломова до кузини – Ганни Грушевської-Шамрай // УІ. 1995. Ч. 1–4; Лозицький В. С. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки (1918–1991). К., 2005.

С. І. Білокінь

Стаття оновлена: 2016