Ломонтит - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ломонтит

ЛОМОНТИ́Т (за прізвищем франц. дослідника П.-Ф. Ломонта, який відкрив мінерал на рудниках Бретані у Франції) – рідкісний мінерал групи цеолітів, водний алюмосилікат кальцію каркасної будови. Вперше описаний 1805 нім. мінералогом А.-Ґ. Вер­нером, 1808 – франц. мінералогом Р.-Ж. Аюї. Формула: Ca[AlSi2O6]2·4H2O. Містить (у %): CaO – 11,9; Al2O3 – 21,72; SiO2 – 51,07; H2O – 15,31. Має моноклінну сингонію; досконалу спай­ність; форми виділення: призматичні кристали та променисті агрегати. Густина 2,2–2,3; твердість 3,0–3,75. Колір білий, жовтий, червоний або коричневий; блиск скляний до перламутрового; безбарвний; прозорий до напівпрозорого. Зустрічається у жилах і заповнює порожнини у таких вивержених по­­родах, як: граніт, діорит, діабаз, кварц. порфір і андезит. Виявлений у товщах грауваків і туфів Нової Зеландії. В Україні знайдений у Причорномор’ї, зокрема Луків.-Ратнів. р-ні Прип’ят.-Дністер. мінералог. субпровінції.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин

Стаття оновлена: 2016