Лонський Генріх Пилипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лонський Генріх Пилипович

ЛО́НСЬКИЙ Генріх Пилипович (бл. 1850 – поч. 1911) – архітектор. Мав австр. підданство. Використову­вав форми неоренесансу, необароко, неоготики та ін. інтерпретації арх-ри минулих років. Творчу роботу розпочав у Бессарабії. Від 1878 – в Одесі. Разом з О. Бернардацці в Одесі здійснював нагляд за буд-вом залізнич. вокзалу (1880–84; зруйн. під час 2-ї світ. вій­ни), реформат. церкви на вул. Херсонська (нині Пастера, 1892; обидві споруди спроектував В. Шретер) та Нової біржі (1894–95, проект О. Бернардацці та В. Прохаска; нині філармонія). Серед реаліз. проектів Л. – залізнич. вокзал (кін. 1870-х рр., керував буд-вом О. Бернардацці), Благородне зібрання (1888), Бессараб. уч-ще виноробства (1895; усі не збереглися), будинок В. Херца (1903; нині Нац. музей образотвор. мист-ва Молдови), перебудова 1-ї чол. г-зії (1886–1903; у 1977 будівля зазнала руйнувань під час землетрусу, згодом значно перебудована; нині Нац. музей історії й археології Молдови) у Кишиневі; будинки М. Короне на вул. Канатна, № 7 (співавтор і кер. буд-ва М. Лінецький) та Ливанського на вул. Канатна, № 28 (обидва – поч. 1900-х рр.), реконструкція та перепланування будинку на вул. Р. Кондратенка (нині І. Буніна), № 1 (1905; Л. був його власником і мешкав у ньому). Був актив. чл. Австро-Угор. благодій. т-ва в Одесі. На поч. 20 ст. очолював архіт. відділ Одес. відділ. Рос. тех. т-ва.

Літ.: Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 – початку 20 століть. К., 1999.

В. І. Тимофієнко, Л. І. Саєнко, О. П. Делі

Стаття оновлена: 2016