Лончина Богдан-Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лончина Богдан-Іван

ЛОНЧИ́НА Богдан-Іван (02. 01. 1917, Львів – 27. 09. 1985, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – мовознавець, гро­мадський діяч, перекладач. Син Василя, батько Василя та Гліба Лончин. Навч. у Вищому муз. ін-ті у Львові (викл. Д. Старосоль­ська, В. Барвінський) та Львів. ун-ті (1935–39). Як голова т-ва «Обнова» брав участь у міжнар. конгресах катол. студентів «Пакс Романа» (1937 – Франція; 1938 – Югославія; 1939 – США). Від 1940 – у Відні, де 1942 в Ун-ті здо­був ступ. д-ра роман. і англ. філології. Брав участь у діяльності т-ва «Січ». 1942–44 працював у Львові референтом сту­дент. справ Укр. центр. ком-ту (організовував допомогу студентам, був головою Об’єдн. праці укр. студентів) та секр. його Президії. Від 1944 – в Укр. центр. ком-ті у Кракові. 1945 пе­реїхав до Мюнхена, працював у канцелярії Апостол. візитатури для українців-католиків у Європі, викладав франц. мову й літ-ру в УВУ, іспан. – в Укр. вищій екон. школі, франц. й англ. – в Укр. греко-катол. духов. семінарії в м. Гіршберґ (Німеччина). Брав участь у відновленні в Німеччині т-ва «Обнова», ініціював утворення однойм. укр. академ. катол. об’єднання. Від 1948 – у США, працював у канцелярії Катол. допомог. ком-ту втікачам у Стен­форді. 1949–59 – викл., проф. коледжу в Стюбенвілі. Від 1959 – доц., проф. роман. мов Катол. ун-ту, від 1960 очолював школу українознавства та відділ Укр. муз. ін-ту в Детройті. Голова місц. відділу НТШ, Крайової управи Укр. патріархал. т-ва в США, Укр. патріархал. світ. об’єдн. (1982–85). Співпрацював з Йосифом Сліпим. Ред. г. «Детройт­ські новини» (1968–85), відновленого в діаспорі ж. «Дзвони» (Рим, Детройт; від 1976). Заст. голови Культурно-громад. клубу. Був також проф. модер. філології філос.-гуманіст. ф-ту, деканом цього ф-ту (1973–74) Укр. катол. ун-ту в Римі, разом з В. Левом організував літні курси при Ун-ті, де викладав італ. мову й літ-ру (1972–85), у програмі яких 1973 читав лекції на тему «“Божественна комедія” Данте: Пекло», переклав укр. мовою цю частину твору (видано у Львові 2007). Серед ін. перекладів – «Хосе» А.-П. Вальдеса (опубл. у «Свободі», 1959), «Пісня про мого Сіда» (1972), «Піс­ня про Роланда» (1977; оби­два – Рим) та ін. Автор підручників з іспан. мови (Мюнхен, 1948) і «Українська культура» (Нью-Йорк, 1971).

Літ.: Проф. Богдан Лончина – це епоха у патріархальному русі // Свобода. 2010, 12 листоп.

О. Ф. Сидор

Стаття оновлена: 2016