Лончина Василь — Енциклопедія Сучасної України

Лончина Василь

ЛОНЧИ́НА Василь (01. 02. 1886, с. Дернів, нині Кам’янка-Бузького р-ну Львів. обл. – 21. 10. 1946, м. Ма­кіївка Сталін., нині Донец. обл.) – церковний діяч УГКЦ. Батько Богдана-Івана, дід Василя і Гліба Лончин. Закін. сільс. початк. школу і 2-у г-зію у Львові. Навч. у Львів. ун-ті, Греко-катол. семінарії (1907–11). 19 травня 1912 митрополитом Андреєм Шептицьким рукопоклад. на священика. 1915–21 – парох церкви св. Параскеви П’ятниці, 1921–45 – церкви св. Миколая у Льво­ві. Також був катехитом у польс. школі ім. А. Міцкевича, радником Митрополичого ординаріату. Співпрацював з Марій. дру­жиною, Т-вами доброї смерті й тверезості, Братством апостоль­ства молитви та ін. 22 жовтня 1945 заарешт., 22 березня 1946 за звинуваченням у антирад. агітації і пропаганді засудж. до 10-ти р. каторж. робіт. Покарання відбував на Донбасі, де трагічно загинув. Реабіліт. 1999.

Статтю оновлено: 2016
Цитувати статтю
C. І. Дмитришин . Лончина Василь // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=56399 (дата звернення: 28.02.2021).