Колєв Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колєв Іван

КО́ЛЄВ Іван (Колев Иван; 15. 09. 1863, с. Баннівка, нині Болград. р-ну Одес. обл. – 29. 07. 1917, Відень, похов. у Софії) – болгарський військовик. Генерал-лейтенант (1917). Закін. Болград. г-зію (1882), військ. уч-ще у Софії (1887), військ. академію у м. Ту­­рин (Італія, 1894). Від 1884 працював у Софій. окруж. суді. Як доброволець взяв участь у серб.-болгар. війні 1885. Від 1887 – на постій. військ. службі у болгар. армії. 1907–08 стажувався у армії Австро-Угорщини. Під час балкан. війни 1912–13 – нач­­штабу 3-ї армії, міжсоюзниц. війни 1913 – 5-ї армії. У роки 1-ї світ. війни – інспектор кавалерії і ком-р 1-ї кавалерій. дивізії, яка під його командуванням відзначилася у боях із рос., серб. і ру­­мун. військами, зокрема в ході наступу в Добруджі захопила багато полонених. Завдяки вмі­­лому командуванню користувався знач. популярністю серед підлеглих, які називали його батьком болгар. кавалерії. Помер після важкої хвороби. У Бол­­гарії ім’ям К. названо два села, у м. Добрич йому встановлено мемор. дошку.

Літ.: Г. Казанджиев. Генерал-лей­­те­­нант Иван Колев – епопея на един живот. Добрич, 2006.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2014