Лончина Ірина Володимирівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лончина Ірина Володимирівна

ЛО́НЧИНА Ірина Володимирівна (05. 12. 1982, с. Королівка Тлумац. р-ну Івано-Фр. обл.) – естрадна співачка. Засл. арт. України (2008). Ґран-Прі Всеукр. конкурсу «Кар­патські соловейки» (2000), Міжнар. конкурсів «Захід 21 століття» (2006; обидва – Івано-Франківськ) та «Світове чудо» (2011, м. Едмонтон, Канада). Лауреатка Всеукр. конкурсу реліг. пісні «Пісня серця» (Львів, 2001, 2-а премія). Закін. Прикарп. ун-т (Івано-Франківськ, 2005). У 2000–10 – арт. мист. агенції «Захід-шоу», 2011–13 – кер. вокал. гуртка центру культури і довкілля Тех. ун-ту нафти і газу (обидва – Івано-Франківськ). У репертуарі – власні пісні (зокрема «Дорогій матусі», «Давай запалимо зірки», «Україно, пробудись», «Мати-емігрантка»), твори відомих поетів і композиторів, укр. нар. пісні. Випустила 3 аудіоальбоми – «Струни кохання» (2008), «Не забувай мене» (2010), «Букет моїх пісень» (2015). Гастролі в Литві, Іспанії, Італії, Чехії, Канаді, США, колиш. Югославії.

Літ.: Перцович В. Дорога з отчого дому. Ів.-Ф., 2009.

Г. В. Більська

Стаття оновлена: 2016