Лопатинська Філомена Миколаївна

Визначення і загальна характеристика

ЛОПАТИ́НСЬКА Філомена Миколаївна (дівоче — Кравчук; сценічне до 1893 — Кравчуківна; 1873, Чернівці — 26. 03. 1940, Одеса) — актриса, спів­ачка (сопрано). Сестра Л.-В. Петровичевої, дружина Лева, мати Фавста Лопатинських. 1888–90 спів­ала в чернів. студент. хорі під керівництвом С. Смаль-Стоцького, у якого брала перші уроки співу. 1890–98 — актриса Театру товариства «Руська бесіда» (Львів), де ви­ступала пере­важно у спів­очих ролях драм. репертуару, в оперетах та операх. Вод­ночас на поч. 1890-х рр. навч. у В. Баронча у Львові. Закін. Львів. консерваторію (1904; кл. В. Висоцького), згодом стажувалася у Віден. консерваторії задля вдо­сконале­н­ня співу нім. мовою. 1899–1907 — у Львів. міськ. (польс.) театрі (1900–06 — під керівництвом Т. Павликовського, від 1906 — Л. Гел­лера): до 1903 — солістка оперети, згодом — опери. Ви­ступала в опер. та оперетк. ви­ставах Руського нар. театру (1900–13; від 1906 — під керівництвом Й. Стадника), водночас у Міськ. (нім.) театрі в Чернівцях (1908–12). 1913–14 концертувала. 1915–16 — у трупі «Тернопільські театральні вечори» під керівництвом Леся Курбаса. 1916–17 — у ново­створеному «Товаристві українських артистів при участі М. К. Заньковецької та П. К. Саксаганського», з яким ви­ступала в Києві, Одесі, Миколаєві, Херсоні, Олександрівсь­ку (нині Запоріж­жя), Кременчуці (нині Полтав. обл.), Полтаві. 1917–18 — в Укр. нац. театрі під керівництвом П. Саксаганського в Полтаві. 1918–19 — у складі Укр. чернів. театру (під керівництвом К. Рубчакової). 1921–22 — в Укр. пере­сувному драм. театрі у Сх. Галичині під керівництвом І. Когутяка. 1890–1923 брала участь у щоріч. шевченків. концертах у Сх. Галичині й на Буковині, а також у лисенків. ювілейних у Львові (1903) й Чернівцях (1903, 1904). У 1923 була серед учасників від­новле­н­ня діяльності Укр. нар. театру ім. І. Тобілевича в Станіславі (нині Івано-Франківськ). Виконала ролі Ольги («Під­гіряни» І. Гушалевича, музика М. Вербицького), Марусі («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького). 1924 залишила сцену. Мала голос невеликої сили, але чистий, рівний, гнучкий та дзвінкий. У репертуарі — твори М. Лисенка, на сл. Дні­прової Чайки, Б. Лепкого, М. Шашкевича, Т. Шевченка, українські народні пісні. Мала записи на грамплатівках.

Партії: Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Наталка («Наталка Полтавка» І. Котляревського — М. Лисенка), Маруся, Оксана, Галя («Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Утоплена» М. Лисенка), Катерина (однойм. опера М. Аркаса), Дідона («Еней на мандрівці» Я. Лопатинського), Марта («Бабинська республіка» М. Солтиса), Тетяна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського, українською мовою), Рахиль («Жидівка» Ф. Галеві, нім. і укр. мовами), Аїда, Віолет­та, Амелія («Аїда», «Травіата», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Марійка, Анулька («Про­дана наречена», «Поцілунок» Б. Сметани), Марґарита («Фауст» Ш. Ґуно, нім. і укр. мовами), Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Тоска, Мімі, Бат­терфляй («Тоска», «Богема», «Мадам Бат­терфляй» Дж. Пуч­чіні), Стел­ла («Паяци» Р. Леонкавал­ло), Сантуц­ца («Сільська честь» П. Масканьї), Суламіф («Цариця Савська» К. Ґольд­марка).

Літ.: Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. Л., 1934; Пилипчук Р. Ви­значна українська спів­ачка // Рад. Буковина. 1960, 30 берез.; Його ж. Театр на західноукраїнських землях // Укр. драм. театр: В 2 т. Т. 1. К., 1967; Демочко К. Піснею обійняла Буковину // Жовтень. 1972. № 11; Його ж. Піснею обі­ймала рідний край // Мист. Буковина: Нариси з минулого. Чц., 2008; Загайкевич М. Музично-драма­тичний театр // Історія укр. музики. 2-е вид. Т. 2. К., 2009.

Р. Я. Пилипчук

Завантажити статтю