Лопатинський Лев Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лопатинський Лев Васильович

ЛОПАТИ́НСЬКИЙ Лев Васильович (29. 02. 1868, м. Долина, нині Івано-Фр. обл. – 07. 09. 1914) – актор, письменник, драматург, перекладач. Брат Дем’яна-Костянтина, чоловік Філомени, батько Фавста Лопатинських. Навч. у Львів. ун-ті та драм. школі Віден. консерваторії (1891–92), згодом закін. правничі студії. Працював 1892–99 актором, реж. Театру т-ва «Руська бесіда» у Львові (1898 – дир.). Співроб. ред. г. «Буковина» (Чернівці, 1896–98, з перервами), 1898–1907 – видавець і відп. ред. часопису «Руслан» (Львів). Працював адвокатом у м. Самбір (нині Львів. обл.), Чортків та Копичинці (нині Гусятин. р-ну; обидва – нині Терноп. обл.). У твор. доробку – гол. та епізод. ролі у драм. і комед. виставах. Написав і опублікував теор. трактат «Zur Psychologie des Schauspie­lers» («До психології акторської гри», Відень, 1892), зб. статей і спогадів «Перед і за кулісами сцени» (1908). Автор драм «До Бразилії» (1898), «Свекруха» (1899), «Кам’яний дах» (1907), «Беата і Гальшка», «Невмирака» (під псевд. Зенон Наколесник), «Сіль землі», «Спокуса», «Ілько Пащак», «Конкурс на мужа», «Пожар». Переклав п’єси «Задля свя­тої землі» І. Мацейовського, «Урі­єль Акоста» К. Гуцкова, «Labore­mus», «Яблочникар», лібрето до опер «Сільська честь» П. Масканьї, «Жидівка» Ф. Галеві. Мобілізов. до австр. війська, загинув у бою побл. м. Янів (нині смт Івано-Франкове Яворів. р-ну Львів. обл.).

Ролі: Гнат («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Коваль («Рябина» І. Франка), Микола («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Василь («Пошились у дурні» М. Кропивницького).

Літ.: Гуцал П. З. Українські правники Тернопільського краю: Біогр. довід. Т., 2008.

О. В. Безручко

Стаття оновлена: 2016