Лопатинський Юрій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лопатинський Юрій

ЛОПАТИ́НСЬКИЙ Юрій (псевд.: Калина, Шейк; 04. 12. 1906, Тернопіль – 16. 11. 1982, м. Гантер, шт. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – військово-політичний діяч. Син Д.-К. Лопатинського. Відзнач. Золотим Хрестом заслуги УПА. Закін. Академ. г-зію у Львові (1926), школу підхорунжих польс. армії. Навч. у Львів. ун-ті, студіював медицину у Великій Британії та Франції. 1938–39 входив до штабу Карпат. Січі, був ком-ром підстаршин. школи у м. Хуст (нині Закарп. обл.). 1941 – чл. військ. референтури ОУН, старшина батальйону «Нахтіґаль». Учасник 2-го Великого збору ОУН (Краків). 1941–43 виконував спец. доручення Проводу ОУН. 23 квітня 1943 заарешт. ґестапо й ув’яз­нений у концтаборі Заксенгаузен (Німеччина). 1944 звільнений, повернувся на батьківщину як кур’єр УГВР і ОУН. Вів пере­говори з командуванням Армії Крайової про перемир’я. Після 2-ї світ. вій­ни емігрував до США. Чл. Закордон. частин УГВР, голова Об’єдн. колиш. вояків УПА. Працював у дирекції вид-ва «Пролог» (Нью-Йорк).

Літ.: Помер Юрій Лопатинський-Калина // Свобода. 1982, 18 лист.; Посівнич М. Воєнно-політична діяльність ОУН у 1929–1939 роках. Л., 2010.

М. Р. Посівнич

Стаття оновлена: 2016