Лопатін Григорій Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лопатін Григорій Михайлович

ЛОПА́ТІН Григорій Михайлович (Лопатин Григорий Михайлович; 1888, м. Сарапул, нині Удмуртія, РФ – 01. 05. 1961, Москва) – російський лікар-педіатр. Д-р мед. н. (1935), проф. (1935). Держ. нагороди СРСР. Закін. Казан. ун-т (Росія, 1913). Відтоді працював у Саратов. ун-ті (РФ; з пере­рвою): від 1931 – зав. каф. хвороб раннього дит. віку. Під час 1-ї світ. вій­ни був військ. лікарем. 1935–45 – зав. каф. педіатрії Куйбишев. мед. ін-ту (нині м. Самара, РФ); 1945 – зав. каф. факультет. педіатрії Одес. мед. ін-ту; 1946–48 – зав. каф. дит. хвороб Київ. мед. ін-ту; 1948–50 – зав. каф. пропедевтики дит. хвороб, 1950–51 – шпитал. педіатрії, 1951–53 – проф. каф. педіатрії 2-го Моск. мед. ін-ту. Вивчав патогенез, клініку та питання лікування малярії у дітей (зробив вагомий внесок у боротьбу з цим захворюванням в Україні), особливості лікування епідем. цереброспінал. менінгіту, дизентерії та токсич. диспепсії сульфаніламід. препаратами.

Пр.: К вопросу об амилолитической способности крови и некоторых органов при различных видах эндокринной недостаточности. Саратов, 1928; Об организации борьбы с летними детскими поносами. Куйбышев, 1935; Детские заразные заболевания. Куйбышев, 1939; Дитячі заразні захворювання. К., 1946.

Літ.: Памяти профессора Г. М. Лопа­ти­на // Педиатрия. 1961. № 9; Моска­ленко, Полякова.

М. М. Васюкова

Стаття оновлена: 2016