Лопач Микола Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лопач Микола Павлович

ЛОПА́Ч Микола Павлович (13. 01. 1922, с. Руда, нині Сквир. р-ну Київ. обл. – 23. 05. 1987, м. Біла Церква Київ. обл.) – військовик. Герой Рад. Союзу (1943). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1941. Закін. військ. уч-ще (1942), Вищу офіцер. школу (1947), Бакин. ін-т патентознавства. Відзначився у вересні 1943 як ком-р артилер. батереї 383-го стрілец. полку 121-ї дивізії під час форсування Дніпра побл. с. Глібівка (нині Вишгород. р-ну Київ. обл.). Після вій­ни продовжив службу в армії. Від 1972 – підполковник запасу. Мешкав у Баку, працював нач. відділу в Упр. бавовноочищув. пром-сті при РМ Азербайджан. РСР; від 1984 – у Білій Церкві.

Літ.: Боевые звезды киевлян. К., 1983.

В. О. Сандул

Стаття оновлена: 2016