Лопухова Світлана Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лопухова Світлана Олександрівна

ЛОПУХО́ВА Світлана Олександрівна (11. 12. 1951, Київ) – живописець, графік. Дочка Олександра та Надії, сестра Наталії Лопухових. Засл. художник України (2007). Чл. НСХУ (1984). Закін. Київ. худож. ін-т (1976; викл. М. Стороженко, В. Чеканюк, Т. Яблонська). Співпрацювала 1978–2006 з вид-вами «Веселка», «Дніпро», «Гном ЛТД» (усі – Київ), «Боянич» (С.-Петербург); 2007–11 – викл. каф. графіки Нац. тех. ун-ту України «Київ. політех. ін-т»; водночас від 2009 – у Київ. ун-ті культури і мист-в: від 2013 – доц. каф. живопису та рисунку. Осн. галузі – станк. і монум. живопис, станк. й книжк. графіки. Учасниця всеукр., всесоюз. та зарубіж. мист. виставок від 1975. Персон. – у Тбілісі (1987), Києві (1989, 1996, 2000–04, 2007–08), Лієнці (Австрія, 1992). Авторка вітражів, мозаїк, книжк. оформлень, реаліст. й абстракт. полотен, які відзначаються оригінальністю композицій, мажор. колоритом; портретів із вираз. психол. характеристикою. Окремі робо­ти зберігаються у ХМ України, Держ. музеї образотвор. мист-ва Грузії (Тбілісі).

Тв.: живопис – «Цирк» (1976), «У тіні тих днів, що пройшли», «Попелюшка» (обидва – 1986), «Побачення» (1987), «Плач» (1988), «Грузинське багатоголосся», «Ноктюрн» (обидва – 1989), «Миттєві картини природи» (1991), «Дорога» (1994), «Вечірні фантазії» (1995), «Мелодії Японії» (1998), «Без­іменна дорога», «Крик зозулі», «Маленька балерина», диптих «Флейта, що грає сама по собі» (усі – 2001), «О. Меншиков», «В. Сухоруков», «Актор О. Усов», «О. Горбунов» (усі – 2002), «Пригода» (2011); серія «Маленькі серенади» (2006); настінні розписи – у Палаці культури у м. Рубіжне Луган. обл. та мор. школі, вітраж (Ін-т урології НАМНУ), мозаїка «Флора і фауна» (очис. комбінат; усі – Київ, спів­авт., 1990-і рр.); ескізи костюмів та сценографія вистави «Гравці» М. Гоголя (2001, Москва), художнє оформлення фільму «Джокер» (2004, канал «Інтер», Київ).

Літ.: Петкова Т. Флейта играет сама по себе // Жен. журн. 2003. № 1; Жоголь Л. Династія талантів // Жінка. 2003. № 3; Гордейчук І. Светлана Лопу­хова // Публич. люди. 2007. № 5(45).

І. М. Блюміна

Стаття оновлена: 2016