Лордкіпанідзе Ніко Мерабович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лордкіпанідзе Ніко Мерабович

ЛОРДКІПАНІ́ДЗЕ Ніко (Ніколоз) Мерабович (ლორთქიფანიძენიკო (ნიკოლოზ) მერაბის ძე; 17(29). 09. 1880, с. Чунеші, нині Цхалтуб. муніципалітету, Грузія – 25. 05. 1944, Тбілісі) – грузинський письменник. Навч. 1900–02 у Харків. ун-ті, звідки був виключений за участь у студент. демонстраціях. Закін. Гірн. академію у м. Леобен (Австрія, 1907). Після повернення до Грузії займався пед. діяльністю. Від 1928 очолював каф. іноз. мов Тбіліс. інж. ін-ту. Друкуватися почав від 1902. Разом із І. Чавчавадзе, Н. Ніколадзе, С. Месхи та ін. на поч. 19 ст. стояв біля витоків груз. публіцистики. Після першого роману «მრისხანე ბატონი» («Грізний пан», 1912) став популяр. письменником. Творчість його як за формою, так і за змістом належить минулому. Він є остан. романтиком стародворян. феодал. Грузії, образи, типи і колорит якої майстерно відтворив у своїх творах. В окремих із них із сарказмом відобразив процес розкладання і занепаду феодал. ладу в Грузії. Автор творів великого соц. звучання, з перших розповідей заявивши про себе як письменник, що прагне осмислювати осн. проблеми історії і сучасності. Написав низку повістей і новел про життя груз. села і дворянства. Оповідання «იყიდება საქართველო» («Продається Грузія», 1910), «რაინდები» («Лицарі», 1912), істор. повість «ჟამთა სიავე» («Лихоліття», 1914–19) викривають мораль буржуазії і фео­дал. аристократії. Життя занепаду дворянства відобразив у серії новел «დანგრეული ბუდეები» («Зруйновані гнізда», 1916). У іс­­тор.-рев. повісті «ბილიკებიდან ლიანდაგებზე» («Із стежин на рейки», 1925) висвітлена боротьба груз. народу за свободу. Оптимістич. і життєстверджувал. є повість «მოქანდაკე» («Скульптор», 1936). Героїч. боротьбі рад. народу з фашистами присвяч. повісті «ქედუხრელნი» («Нескорені», 1943) і «ყოფილი ტყვის დაბრუნება» («Повернення колишнього полоненого», 1944). У прозі Л. органічно поєдналися традиції європ. імпресіонізму та груз. крит. реалізму. Чимало оповідань Л. перекладено укр., вірмен., рос. та ін. мовами. Окремі твори Л. переклав Г. Наморадзе.

Тв.: укр. перекл. – Сільський зальот­ник. X.; К., 1931.

Літ.: Жгенти Б. Нико Лордкипанидзе. Тбилиси, 1958; Ленобль Г. М. Неисто­рические повести Нико Лордкипанидзе. Москва, 1960.

Р. Ш. Чилачава

Стаття оновлена: 2016