Колєсар Юліан Драґенович
КОЛЄСА́Р Юліан Драґенович (Кольесаров Юлиян Драґен; 15. 07. 1927, с. Дюрдьов, нині Сербія — 26. 03. 1992, м. Монреаль, провінція Квебек, Канада) — русинський живописець, художник театру, поет, етнограф. Закінчив школу ужиткового мистецтва у м. Нови Сад (Югославія, нині Сербія, 1954). Від 1958 — на еміграції. Виїхав 1966 до Парижа, від 1969 — у США. Працював ілюстратором газети «Дневник». Заснував власне видавництво. Підтримував політичне русинство, пропагував національне відмежування югославських русинів від українців. Автор поезій бачванською говіркою (неопубліковано). Створював ікони у стилі середньовічного іконографії, неореалістичні, експресіоністичні, кубістичні, абстрактні полотна, динамічні композиції в експресіоністському стилі на теми фольклору, сільського життя русинів-українців, української та американської історії, біблійних подій. У них наявний звʼязок народного декоративного мистецтва з модерним. Деякі роботи про життя воєводинських русинів містять колористичні ремінісценції з фольклорного мистецтва.
Персональні виставки — у Нью-Йорку (1970–71), Філадельфії (1970, 1972), Чикаґо (1972), Детройті та Торонто (обидві — 1973). Автор дослідження з історії, історіографії, етнографії, історії мистецтва воєводинських русинів. Видано його праці «История русского народного мена» (Нови Сад, 1996). Більшість літературних творів К. полемічні. Особливо критично виступав проти україноорієнтованої частини воєводинорусинських письменників та лінгвістів, доводячи, що його народ є частиною окремого карпаторусинського народу. Рукописи К. зберігаються у Національному архіві Канади в Оттаві. У 1990-х роках родина заснувала постійно діючу виставку життя й творчості К. у Музеї етнографії греко-католицької парафії (с. Дюрдьов).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Вертеп», «Церковний похід» (обидва — 1963), «У сусіда хата біла» (1966), «Ліричний мотив», «Птиця з райського саду», «Жінка із зеленої планети» (усі — 1969), «Двоє», «Біла танцюристка» (обидва — 1970), «Леся Українка», «Слово о полку Ігоревім» (обидва — 1971), «Верховинці» (1972), «На Івана Купала», «Фігури в русі», «Русалка» (усі — 1973), «Русинська селянка», «Богоматір із Дитям» (обидва — 1989).


