Лос-Анджелес (Los Angeles) - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лос-Анджелес (Los Angeles)

ЛОС-А́НДЖЕЛЕС (Los Angeles) – місто на південному заході штату Каліфорнія у США, на узбережжі Тихого океану, центр однойменного округу. Пл. міста 1290,6 км2, з них суша – 1214,9 км2, водні простори – 75,7 км2; насел. 3 884 307 осіб (2013). Пл. округу Л.-А. бл. 10 тис. км2; насел. 10 017 068 осіб (2013). Округ Л.-А. поділяється на 9 осн. зон – Вестсайд, В’їлшир, Ґрейтер-Голлівуд, Даунтаун, Істсайд-Л.-А. / Нортіст-Л.-А., Нортвест-Л.-А., Саут-Л.-А., Сан-Фернандо-Веллі, Харбор-Ареа. Істор. центром є Ла-Плаза, адм. функції розподілені між 86-ма р-нами (більшість раніше були окремими містами; серед найвідоміших – Беверлі Гіллс, Б’юрбанк, Веніс, Ґлендейл, Комптон, Лонґ-Біч, Пасадіна, Помона, Редондо-Біч, Ріверсайд, Санта-Моніка, Торранс). Агломерація Л.-А.–Лонґ-Біч–Санта-Ана простягається майже на 200 км між містами Вентура та Сан-Бернардіно. Осн. етнічні групи: латиноамериканців – 48,5 % (найбільше у Л.-А. мешкає мексиканців – бл. 32 %); вірменів – 15 %, євреїв – 3 %, німців – 2,5 %, ірландців – 1,8 %, англійців – 1,2 %, італійців – 1,1 %, росіян – 0,9 %, поляків – 0,4 % (проживають також українці); азіатів – 11,3 % (китайців – 1,7 %); афроамериканців – 9,6 %; індіанців – 0,7 %. Для 43,6 % жит. рідною є іспан. мова, для 40,2 % – англійська, для 2,4 % – корейська, для 2,3 % – тагальська, для 1,7 % – вірменська, для 1,5 % – китайська, для 1,3 % – фарсі. Місц. катол. єпархія – на 1-му м., юдей. громада – на 2-му м. (після Нью-Йорка, понад 0,5 млн осіб) за чисельністю у США. Тут зареєстровано майже на 2 млн автомобілів більше, ніж ліцензов. водіїв; місто має одну з найрозвиненіших у світі систем автомагістралей. Функціонує автобус. громад. транспорт, є метрополітен. У Л.-А. – 6 великих аеропортів (2 міжнар. – Л.-А. та «Онтаріо»; ім. Б. Хоупа, Лонґ-Біч, ім. Дж. Вей­на; регіон. – «Палмадел»), а також низка невеликих аеродромів малої авіації. Порти Л.-А. і Лонґ-Біч утворюють осн. у США й один із найбільших за вантажообігом у світі порт. р-н.

Л.-А. – єдине велике місто у США, яке поділене на 2 частини гірським хребтом. Найвища точка – г. Люкенс (1550 м). Через Л.-А. протікає однойм. річка (переважно у штуч. бетон. руслі, під час засухи практично пересихає), яка бере початок у долині Сан-Фернандо. Л.-А. знаходиться в актив. сейсміч. зоні – в р-ні стику тектоніч. плит (Тихоокеан. вогняне кільце), побл. розломів Сан-Андреас і Пунте-Гіллс. У Л.-А. – субтропіч. середземномор. клімат. Для регіону характерна м’яка, досить волога зима та тепле, часом спекотне, посушливе літо. Тихоокеан. бризи роблять клімат уздовж берег. лінії прохолоднішим улітку та теплішим узимку. Найбільш дощовий місяць – лютий. Сніг у ме­жах Л.-А. випадає рідко, досить регулярно ним покриваються гори.

На прибереж. тер., де знаходиться нині Л.-А., у 16 ст. жили індіанці тонгва та чумаші. Перші європ. мореплавці на чолі з Х.-Р. Кабрільо тут з’явилися 1542. Наступна експедиція під кер-вом Г. Портола висадилася на цих берегах лише 1769, у ній брав участь францискан. місіонер Х. Креспі, який відзначив у своїх записках придатність місцевості для поселення. 1771 місіонер Х. Серра заснував місію архангела Гавриїла. На той час на тер. сучас. Л.-А. було бл. 30 поселень індіанців тонгва, проживало бл. 3 тис. осіб. 4 вересня 1781 поруч з місією 46 іспан. колоністів заснували с-ще El Pueblo de Nuestra Señora la Rei­na de los Ángeles sobre El Río Porciúncula (іспан. Селище Діви Марії, цариці ангелів, на річці Порсьюнкула). 1820 у ньому проживало 650 осіб. Після проголошення незалежності Мексики 1821 Л.-А. входив до її складу, після амер.-мексикан. війни за мирним договором 1848 – у межах США. 1850 Л.-А. отримав статус міста. 1932 і 1984 тут проведено літні Олімп. ігри, 1994 – матчі чемпіонату світу з футболу.

Нині Л.-А. – найбільший пром. і екон. центр Заходу США. Основу екон. розвитку міста становлять міжнар. торгівля, теле- і кінопромисловість, військ., авіац.-космічна, нафтопереробна, електротех., автомобілебуд., прила­добуд., харч. пром-сті. Активно розвиваються біотехнології. Се­­ред ін. знач. прибутк. галузей економіки – фінанси, телекомунікації, медицина, транспорт. У Л.-А. розташ. штаб-квартири провід. світ. компаній: «Occidental Petroleum Corporation» (нафтогаз. пром-сть), «Reliance Steel & Aluminum» (металургія), «CBRE Group» (нерухомість), «Health Net» (мед. і фінанс. послуги), «City National Bank» (фінанс. послуги), «KB Home» (буд-во) та ін. На Л.-А. припадає бл. 90 % всієї амер. кінопродукції (див. Голлівуд). У р-ні Л.-А. розташ. кілька найбільших світ. кіностудій: «Paramount Pictures», «20th Century Fox», «Sony Pictures», «Warner Bros.», «Universal Pictures» і «Walt Disney Studios». Розвинені звукозапис, вироб-во телепрограм і розроблення комп’ютер. ігор. Функціонують Муз. центр округу Л.-А. (розташовано павільйон Д. Чендлер – місце виступів Лос-Андже­­лес. опери, Амансіо-театр – сцена для масштаб. бродвей. постановок), Амфітеатр Форда, Грец. театр, Голлівуд-боул, Концерт. зал ім. В. Діснея (виступає всесвітньо відомий Лос-Анджелес. філармоніч. оркестр), театр «Кодак Долбі» (вручають премію «Оскар»), Стейплс-центр (нагороджують премією «Ґреммі»), Китай. театр Ґраумана, театр «Ель-Капітан». Тут проводять великі міжнар. виставки: «Electro­­nic Entertainment Expo», «Greater Los Angeles Auto Show»; низку кінофестивалів, зокрема й незалеж. кіно. У Л.-А. – бл. 850 музеїв і худож. галерей (1-е м. у світі в розрахунку на душу насел.), 72 бібліотеч. установи. В Анахаймі – парк розваг «Діснейленд». У 1960–70-х рр. у регіоні набула популярності художня течія «чикано-арт», представники якого використовували у своїх роботах монументаліст. традицію. Місто є одним зі світ. центрів графіті-сцени (широко відомі роботи графіті-груп у тунелі Бельмонт). Діють Каліфорній. ун-т у Л.-А., Ун-т шт. Каліфорнія, Каліфорній. технол. ін-т, Пд.-каліфорній. мед. ун-т, Отісов. коледж мист-ва та дизайну, Амер. кіноінститут, Пд.-каліфорній. ін-т арх-ри та ін. Є понад 100 ботан. садів і парків. У центрі Л.-А. – найбільший міський парк США «Гріффіт» (бл. 1700 га). Різноманітність природ. зон у Л.-А. (пляжі, дюни, болота, гори, пагорби, річки, посушливі субтропічні рідколісся з великою кількістю яскраво квітучих рослин) сприяє створенню числен. біол. співтовариств. Місто щорічно відвідує понад 10 млн осіб, воно посідає одне з перших місць у США за турист. популярністю.

2010 у Л.-А. і його околицях мешкали понад 22,5 тис. українців. Вони почали тут селитися наприкінці 19 ст., переважно переїжджали з ін. частин США та з Канади. Значна кількість українців сюди прибула після 1-ї світ. війни. 1938 у місті проживали бл. 150, 1948 – 500 укр. родин. 1924 відкрито Укр. нар. дім, який пізніше перейменували на т-во «Просвіта» ім. Т. Шевченка. 1929 розпочав діяльність Укр. громад. центр, 1930 – Укр.-амер. клуб. Останній започаткував курси укр. мови при амер. серед. школах. 1943 Г. Скегар і Р. Ґонсет ініціювали відкриття «Укр. хати». Нині діяльність укр. спільноти зосереджена навколо Укр. культур. центру, який виник 1944. Він займається популяризацією укр. культури, мови, звичаїв і традицій, проводить лекції, концерти, виставки та ін. культ.-мист. захо­­ди. Видає щоквартал. інформ. бюл. «Visti». Тривалий час Укр. культур. центр очолював М. Но­­вак. Понад 50 р. функціонує укр. суботня «Рідна школа». Пред­­став­ники укр. твор. інтелігенції та громад. діячі, які тут оселилися після 2-ї світ війни, створили відділи Укр. конгрес. ком-ту Аме­­ри­­ки, Укр. нар. союзу, Укр. брат. сою­­зу, Укр. нар. помочі, Орг-ції держ. відродження України, Орг-ції оборони чотирьох свобід України, Союзу Українок Америки, Т-ва укр. інж. Америки, Об’єдн. був­­ших вояків українців Америки, спорт. т-ва «Україна», «Пласту», Спілки укр. молоді, хор «Кобзар», квартет «Полтавчанка», танц. ансамбль «Калина», Т-во акторів укр. сцени. Деякий час діяло радіо «Гомін України», виходили укр. період. вид. «На слідах», «Наше слово», «Інформаційний листок Українського народного дому», «Вісті УКО», «Українці над Пацифіком», «Вільний світ». 1947 засн. укр. православну парафію св. Володимира та греко-катол. парафію Різдва Богороди­ці, 1951 – православну парафію св. Андрія, 1963 – укр. євангел.-баптист. церкву. 1986 встановлено пам’ят. знак жертвам голодомору. Укр. коріння мають лос-анджелесці – співак Л. Кравіц, режисер С. Спілберґ, актори М. Йовович, М. Куніс, Л. Ді­­кап­ріо, М. Дуґлас, В. Райдер, Д. Гофман, Н. Вуд, Дж. Депп, Д. Духовни, С. Сталлоне, пловець Л. Край­зельбург.

І. Г. Хільчевська

Стаття оновлена: 2016