Лось Федір Євдокимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лось Федір Євдокимович

ЛОСЬ Федір Євдокимович (06(19). 06. 1908, с. Півнівщина, нині Город­нян. р-ну Черніг. обл. – 21. 06. 1980, Київ) – історик. Д-р істор. н. (1953), проф. (1954). Засл. діяч н. УРСР (1961). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1980). Закін. Черніг. ін-т соц. виховання (1931). Відтоді учителював; 1935 – асп. Ін-ту історії Всеукр. асоц. марксист.-ленін. ін-тів; від 1936 – у Ін-ті історії АН УРСР (Київ): 1944–45, 1958–63, 1966–78 – зав. відділу історії капіталізму, 1946–48 – зав. відділу історії СРСР, 1948–58 – заст. дир. з наук. роботи, від 1978 – ст. н. с.-консультант; водночас 1944–50 – зав. каф. історії СРСР і УРСР Київ. пед. ін-ту; 1949–65 – проф. каф. історії КПРС Ін-ту підвищення кваліфікації викл. сусп. наук при Київ. ун-ті; 1965–71 – в. о. зав. каф. історії Київ. філії Харків. ін-ту культури. Осн. напрям наук. дослідж. – історія України поч. 20 ст.

Пр.: Формування робітничого класу на Україні. 1949; Революція 1905–1907 років на Україні. 1955; Робітничий клас України в 1907–1913 роках. 1962; Нариси історії СРСР (Епоха капіталізму). 1972; Класова боротьба в українському селі 1907–1914. 1976 (спів­авт.); усі – Київ.

Літ.: Волощенко А. 50-річчя професора Ф. Є. Лося // УІЖ. 1968. № 9; Латиш Ю. В. Лось Федір Євдокимович // Істор. ф-т Київ. ун-ту: минуле й сьогодення (1834–2004 рр.). К., 2004.

ДА: Арх. Київ. ун-ту. Ф. 1968, спр. 27, арк. 29.

В. П. Капелюшний

Стаття оновлена: 2016