Лоський Володимир Аполлонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лоський Володимир Аполлонович

ЛО́СЬКИЙ Володимир Аполлонович (18(30). 06. 1874, Київ – 06. 07. 1946, Москва) – співак (бас), режисер, педагог. Засл. арт. Респ. (1925). У 1890-х рр. брав уроки співу у К. Еверарді в Києві. Удосконалював майстерність в Італії та Франції. Закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1899). Відтоді виступав у трупі Моск. приват. опери, де співав також 1905–06. У 1901–05 – соліст Київ. опери; 1906–32 – соліст, водночас 1920–28 – реж., кер. худож. частини опер. трупи, 1934–36, 1943–46 – реж. Великого теа­тру у Москві. Працював також у Одес. (1918–20, 1937–40), Свердлов. (нині Єкатеринбург, РФ, 1928–30, 1931–34), Тифліс. (нині Тбілісі, 1930–31) операх, Ленінгр. театрі опери та балету (нині С.-Пе­тербург, 1936–37, 1941–43). Водночас від 1903 викладав у Київ. муз. уч-щі РМТ, Київ. та Одес. консерваторіях. Володів невеликим голосом, який поєднував із бездоган. актор. майстерністю. М. Римський-Корсаков, О. Гречанінов, П. Рен­чицький високо цінували виконав. талант Л., деякі з них присвятили йому свої твори. У концерт. виступах виконував романси О. Даргомижського та М. Мусоргського. Брав участь у виставах муз. студії МХАТу (1920–26), концертах Гуртка любителів рос. музики й «Музичних виставах», організованих М. Дейшею-Сіоницькою. Серед найвагоміших постановок – «Казка про царя Салтана» (1913), «Снігуронька» (1916), «Садко» (1935) М. Римського-Корсакова, «Князь Ігор» О. Бородіна (1914), «Аїда» Дж. Верді (1922), «Лоенґрін» Р. Ваґнера (1923), «Фауст» Ш. Ґуно (1924), «Борис Годунов» М. Му­соргського (1927), «Руслан і Людмила» М. Глінки (1929), «Бро­неносець “Потьомкін”» О. Чишка (1937), «Щорс» Б. Лятошинського (1939). Твор. манері Л. притаманні монументальність, пошук нових форм опер. вистав та засобів сценіч. виразності.

Партії: Пацюк («Різдвяна ніч» М. Лисенка), Фарлаф, Сусанін («Руслан і Людмила», «Життя за царя» М. Глінки), Скоморох, Писар, Дуда («Казка про царя Салтана», «Майська ніч», «Садко» М. Римського-Корсакова), Грьомін, Рене («Євгеній Онєгін», «Іоланта» П. Чайковського), Скула («Князь Ігор» О. Бородіна), Варлаам («Борис Годунов» М. Мусоргського), Засідатель («Дубровський» Е. Направника), Лепорелло («Дон Жуан» В.-А. Моцарта), Сен-Брі («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Бартоло («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Цуніга («Кармен» Ж. Бізе), Нілаканта («Лакме» Л. Деліба).

Літ.: Памяти В. А. Лосского // Лосский В. А. Мемуары. Статьи и речи. Во­споминания о Лосском. Москва, 1959; Левик С. Записки оперного певца. Москва, 1962; Гозенпуд А. Русский со­ветский оперный театр: Очерк истории. Ленинград, 1963; Станішевський Ю. Барви української оперети. К., 1970.

Ю. О. Станішевський

Стаття оновлена: 2016