Лотоцький Інокентій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лотоцький Інокентій

ЛОТО́ЦЬКИЙ Інокентій (03. 11. 1915, с. Старі Петликівці, нині Бучац. р-ну Терноп. обл. – 04. 07. 2013, м. Чи­­каґо, шт. Іллінойс, США) – церковний діяч УГКЦ. 1932 вступив до Крехів. василіян. монастиря (нині Жовків. р-н Львів. обл.), навч. у студій. монастирях на укр. землях і в м. Оломоуц (нині Чехія). 1940 висвяч. на священика. Продовжив богослов. студії у Відні (1941–44), де здобув докторат за працю «Святий Дух у св. Літургії». Душпастирював у Бельгії, згодом – у США. Був протоігуменом василіян (1951–53); парохом церкви св. Юра в Нью-Йорку (1954–58); від 1962 – ігумен і парох церкви Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у м. Гемтремк (шт. Мічиґан). 29 січня 1981 папа Іван-Павло ІІ іменував його єпископом єпархії св. Миколая УГКЦ у Чикаґо, 1 березня того ж року отримав єпископ хіротонію з рук митрополита Йосифа Сліпого. Від 1993 – на спокої.

о. А. Баб’як

Стаття оновлена: 2016