Лотоцький Казимир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лотоцький Казимир

ЛОТО́ЦЬКИЙ Казимир (05. 03. 1882, с. Малі Шумляни, нині Підлісне Бережан. р-ну Терноп. обл. – 04. 04. 1942, РФ) – живописець, графік. Закін. Самбір. учител. семінарію (нині Львів. обл., 1901). Навч. живопису у Б. Ріхтер-Яновської у Старому Сончі (нині Малопольс. воєводства, Польща), у Я.-Ґ. Ста­ніславського у Кракові, у С. Батовського-Качора у Львові (1911–12), у львів. Вільній академії (1912–22; викл. Ф. Виґживальсь­кий, В. Вітвіцький, С.-Л. Обст, К. Ольпінський), графіку студію­вав на курсах Л. Тировича (1930). Викладав у школах Нового Сонча (1901–11), учител. семінарії у Львові (1911–39) та на Вищих учител. курсах (1923–25). Учасник мист. виставок від 1912. Персон. – у Львові (1919, 1922, 1924, 1929). Співзасн. Союзу львів. графіків та Львів. профес. союзу пластиків (1932). Створював переважно пейзажі в імпресіоніст. стилі з використанням елементів арх-ри. Помер на засланні. Деякі роботи зберігаються у Львів. галереї мист-в.

Тв.: живопис – «Капличка» (бл. 1912), «Жнива» (1917), «Похилене збіжжя» (1919), «Верби при греблі», «Копиці в полі» (обидва – 1921), «Сніг над урвищем» (1922), «Аркада Вірменського собору у Львові» (1923), «Збіжжя» (1926), «Вид Львова» (1930), «Вид на Львів із Цитаделі» (1931), «Соняшники», «Хати», «Ріка» (усі – 1930-і рр.), «Сухий будяк» (бл. 1932), «Краєвид із Личакова» (1933), «Після грози» (бл. 1937); графіка – «Порохова вежа» (1920-і рр.), «Костел домініканців у Львові з вулиці Підвальна», «Латинська катедра» (обидва – 1925), «Площа Ринок увечері», «Королівський арсенал», «Вид Святоюрської гори з центра міста», «Мотив із Гетьманських валів» (усі – 1930-і рр.).

Ю. О. Бірюльов

Стаття оновлена: 2016