Лоуренс Девід-Герберт-Річард - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лоуренс Девід-Герберт-Річард

ЛО́УРЕНС Девід-Герберт-Річард (Law­­ren­ce David Herbert Richard; 11. 09. 1885, м. Іствуд, Велика Британія – 02. 03. 1930, м. Ванс, Франція, перепохов. у горах Нью-Мек­сико, США) – англійський письменник, критик, живописець. Народився в родині майже неписьмен. шахтаря і вчительки, які справили знач. вплив на формування його особистості. У м. Ноттінгем (Велика Британія) закін. середню школу, навч. в Ун-ті (залишив через незадоволення низьким рівнем викладання). Працював клерком. 1902 запалення легень спровокувало туберкульоз. Деякий час учителював. 1908 опубл. перші вір­ші. 1912–14 жив у Німеччині із Ф. фон Ріхтгофен, з якою після повернення до Великої Британії взяв шлюб, що протривав до кінця життя Л.; одружившись удруге, Фріда забрала його прах до Америки. Від 1919 подорожував Європою, Австралією, Америкою. 1922–25 жив у Мексиці. Представник модернізму в англ. літ-рі. У позначених яскравою чуттєвістю віршах швидко еволюціонував від традиц. поезії «геор­гіанців» до «імажистів», які шукали нових засобів образності. Осн. тема творчості – гармонія людини та природи; захист від «мех. цивілізації», що поневолює і знеособлює людину. Л. розширив можливості епіч. і поет. форм, збагативши їхній зміст сміливим утвердженням прав чоловіків і жінок реалізувати закладені в них від природи можливості, пригнічені та деформов. рутиною повсякденності, офіц. мораллю, що накладає заборони на виявлення почуттів і пристрастей. Роман розглядав як засіб оновлення життя; використовував досягнення живопису для збагачення зображал. можливостей жанру. Автор романів «The white peacock» («Білий павич», 1911), «The trespasser» («Порушник кордонів», 1912), «Sons and lovers» («Сини й коханці», 1913; переос­мислено автобіогр. досвід письменника, який у юності мав непрості стосунки з батьками), «The rainbow» («Веселка», 1915), «The lost girl» («Втрачена дівчина», Премія ім. Дж.-Т. Блека, 1920), «Wo­­men in love» («Закохані жінки»; обидва – 1920), «Psychoanalysis and unconsious» («Психоаналіз і підсвідоме», 1921), «Aaron’s rod» («Жезл Арона», 1922), «Kangaroo» («Кенгуру», 1923), «The plumed serpent» («Пернатий змій», 1926), «Lady Chatterley’s lover» («Коханець леді Чаттерлей», 1928; тривалий час заборонений начебто через аморальність, тираж конфісковано й спалено, 1960 реабіліт. на лондон. суд. процесі; укр. перекл. – С. Павличко, «Всесвіт», 1989, № 12; 1990, № 1–2; К., 1999); п’єси «The Widowing of Mrs. Holroyd» («Удівство місіс Голройд», 1910); зб. поезій «Love poems» («Вірші про кохання», 1913), «Look! We have come through» («Поглянь! Нам вдалося», 1917; присвяч. дружині), «New poems» («Нові вірші», 1918), «A book of poems» («Книга віршів», 1919), «Birds, beasts and flowers» («Птахи, звірі та квіти», 1923); зб. оповідань «England, my Eng­­land» («Англія, моя Англія», 1922); дорож. нарисів «The twilight in Italy» («Сутінки в Італії», 1916); літ.-крит. есе «Studies in classic american literature» («Нариси про класичну американську літературу», 1923) та ін. Створював переважно темат. полотна. Персон. виставка – у Лондоні (1929). Окремі поет. й проз. твори Л. переклали М. Габлевич, М. Стріха, О. Лишега, Р. Доценко, О. Мокровольський.

Тв.: укр. перекл. – Дочка баришника // Всесвіт. 1983. № 8; [Вірші] // Поклик. К., 1984; [Вірші] // Всесвіт. 1985. № 9; [Вірші] // Стріха М. Улюблені англ. вір­ші та навколо них. К., 2003.

Літ.: Затонський Д. Девід Герберт Лоуренс, або Торжество звірка // За­­тонський Д. Про модернізм і модерністів. К., 1972; Стріха М. Кілька слів про поезію Лоуренса // Всесвіт. 1985. № 9; Жлуктенко Н. Английский психологический роман XX века. К., 1988; Антонич Б.-І. Мистець пристрасті // Всесвіт. 1990. № 2; Стріха М. Девід-Гербет Лоуренс – поет // Стріха М. Улюблені англ. вірші та навколо них. К., 2003.

М. В. Стріха

Стаття оновлена: 2016