Лохвицьке слово - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лохвицьке слово

«ЛО́ХВИЦЬКЕ СЛО́ВО» – газета. Видавало Лохвиц. повіт. упр. (Полтав. обл.) як часопис міста і села 1941–42 двічі на тиждень (усього 62 числа); пізніше назву змінено на «Вісті Лохвиччини». У рубриці «З повідомлень Головного командування німецьких Збройних Сил» наводили статист. дані, інформували про події на всіх фронтах, акцентуючи лише на успіхах Німеччини та її союзників. Про СРСР писали тільки з негат. позицій, наголошуючи на організов. терорі проти влас. народу: «Восьма ніч… (1938 рік)» Д. Карого (1942, ч. 28), «До рідних місць» Я. Вишневого (1942, ч. 31). У матеріалах с.-г. тематики підкреслювали, що укр. земля повинна забезпечувати армію і тил харчами; окупац. влада декларувала відхід від колгосп. системи і передання землі у приватну власність (ст. «Кінець колгоспному ладові» Н. Трусевича, 1942, ч. 33). Необхідність збереження та збіль­шення площ під посадку лісів 1942 обстоював П. Осадчий у ст. «Деревопосадка та озеленення» (ч. 29), «Лісокультурні ро­боти» (ч. 33). Проблему орг-ції дит. ясел та їхнього призначення порушив М. Заровний. Характеристику життя повіту доповнювали накази, оголошення, постанови, роз’яснення місц. влади (напр., «Обов’язкова постанова про санітарний стан повіту та впорядкування міста та сіл», 1942, ч. 28; «Тимчасові правила: Рибальство в водоймах Лохвицького повіту», 1942, ч. 34). Ред. – Я. Ємець.

Літ.: Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939–1944 рр.): Істор.-бібліогр. дослідж.: У 2 т. Т. 1. Л., 2007.

К. М. Курилишин

Стаття оновлена: 2016