Лошак Іван Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лошак Іван Степанович

ЛОША́К Іван Степанович (24. 02. 1913, с. Дубриничі, нині Перечин. р-ну Закарп. обл. – 19. 09. 1990, м. Пржі­брам, нині Чехія, похов. у Празі) – скульптор, живописець і культурний діяч. Чоловік М. Леонтович-Лошак. Засл. працівник культури Чехії. Від 1939 – у Празі. Чл. спілок укр. мистців «Студія» і «Штурса» (1940-і рр.). У Празі закін. Укр. студію пластич. мист-ва (1940-і рр.; кл. І. Кулеця, Р. Лісовського, К. Стаховського), де й викладав; навч. у Чес. АМ (1945–50; кл. О. Шпанієла, Я. Лауди, К. Покорного). Осн. галузі – монум. пластика, живопис. Учасник міжнар. виставок від 1950-х рр. Персон. – у Празі, Пржібрамі, Ужгороді, Києві, Берліні, Будапешті (усі – 1980–90-і рр.). Автор монум. композицій і пам’ят­ників для м. Пржібрам, де працював 1958–90: «Ковалі» (1949), «Сталевар» (1950), «Композитор А. Дворжак» (1982), «Старий шахтар» (1987). Створював живописні натюрморти, пейзажі («Карлів міст», «Соняшники», «Натюрморт із фруктами», «Натюрморт із глечиком»), у яких відчут. вплив експресив. манери І. Кульця. Деякі скульптури і картини зберігаються у Закарп. ХМ, галереях Чехії.

Літ.: Marie Leontоvičová. Ivan Lošak. Plastiky. Obrazy. 1987; P. Toman. Nový slovník československých výtvarných uměl­ců. 2000 (обидва – Прага).

О. М. Пеленська, М. І. Мушинка

Стаття оновлена: 2016