Колодій Василь Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колодій Василь Семенович

КОЛОДІ́Й Василь Семенович (03. 11. 1922, с. Куманівці, нині Хмільниц. р-ну Вінн. обл. – 07. 02. 1992, Львів) – поет, перекладач. Чл. СПУ (1962). Закін. Львів. ун-т (1951). Від поч. 2-ї світ. вій­ни мобілізов. на фронт, потрапив у полон, перебував у таборі війсь­­ковополонених у м. Хелм (Поль­­ща), звідки втік. Учасник партизан. руху. Після війни працював кор. г. «Колгоспник України», викл. Чортків. пед. уч-ща (Терноп. обл., 1951–55), ред. відділу поезії ж. «Жовтень» (1955–69), ст. ред. вид-ва «Каменяр» (від 1969; обидва – Львів). Дебютував 1940 у рай. г. «Більшовицька трибуна» (м. Хмільник). Ліриці К. притаманні сюжетність, пісенна образність, мотиви спо­­гадів, конкретність деталей; осн. теми – 2-а світ. війна, романтика юності, краса рідного краю, материнство. Перекладав твори з рос. (О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Некрасова, О. Блока, А. Ахматової, В. Маяковсь­­ко­­го, С. Єсеніна, Є. Євтушенка), білорус. (Янки Купали, М. Богдановича, Максима Танка, А. Ку­­лешова, П. Бровки), болгар. (І. Ва­­зова, Н. Вапцарова, І. Давидкова), польс. (А. Міцкевича, Ю. Сло­­вацького, Ц. Норвіда, Л. Стаффа) та ін. мов; частина цих перекл. увійшла до зб. «Братерство» (Л., 1985). Окремі поезії К. пере­­кладено рос., білорус., туркм., киргиз., болгар. мовами.

Тв.: Вітрам наперекір. 1957; Снага. 1960; На орбіту щастя. 1963; Отчий поріг. 1964; Рапсодії ранків. 1966; Кри­­ниця. 1970; У стременах тривог. 1972; Добром нагріте серце. 1975; Сонце над грозами: Поеми. 1977; Сонети. 1980; Пісня житнього колоса. 1980; Поезії. 1982; Сліди на росах. 1984; Поклик весни. 1988; Доля. 1991 (усі – Львів).

Літ.: Мороз О. Сонетарій Василя Колодія // Жовтень. 1982. № 2; Ткачук М. Василь Колодій. Поезії // Дніпро. 1982. № 11; Гнатюк М. Поет з Куманівців // Панорама. 1991, 23 квіт.

А. М. Подолинний

Стаття оновлена: 2014