Лошнів Олег - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лошнів Олег

ЛО́ШНІВ Олег (24. 11. 1887, Тернопіль – після 1934) – живописець, графік, педагог. Закін. Терноп. г-зію, навч. у Краків. (1906–07; майстерня Т. Аксентовича) та Віден. АМ. На поч. 1920-х рр. викладав вечір. курс рисунка в Укр. академ. г-зії у Львові. Від 1916 – учасник мист. виставок у Львові, зокрема 3-ї виставки Укр. т-ва прихильників мист-ва (1934) та «Виставки чотирьох» (1937). Відвідував 1920–30 лек­ції рисунка у Мист. школі О. Новаківського. Чл. редколегії мист. альманаху «Карби» (Л., 1933). Автор серії акварел. пейзажів («Підльвівські мотиви»), портретів («Я. Стухманчук», «О. Новаківський»; обидва – 1934), ри­сунків вугіллям. Творчість Л. відзначається дещо сухуватою реаліст. пластикою форм. Пробував свої сили також у стилі кубізму («Композиція», 1934).

Літ.: Драган М. Мистецька виставка у Львові // Новий час. 1937, 14 черв.; О. Лошнів, І. Нижник, П. Обаль, Г. Смоль­ський: Катальог. Л., 1937; Волошин Л. Мистецька школа Олекси Новаківсько­го у Львові: Біогр. слов. учнів. Л., 1998.

Л. В. Волошин

Стаття оновлена: 2016