Колодій Олена - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колодій Олена

КОЛОДІ́Й Олена (Kolody Helena; 12. 10. 1912, м. Круз-Машадо, Бразилія – 15. 02. 2004, м. Куритиба, Бразилія) – бразильська поетеса українського походження, пе­­рекладачка. Дебютувала 1929 у ж. «O Garoto» віршем «Lágrima» («Сльоза»). Учителювала у м. Ку­­ритиба (1937–67). У 1950-х рр. стилістично редагувала португаломовні переклади укр. поезій, що увійшли до кн. «Antologia da literatura ucraniana» («Антологія української літератури», 1959; 1977). У творчості підкрес­­лювала свій духов. зв’язок з Україною, її історією, народом, його пра­гнен­ням до волі. У кн. «Luz infinita» («Безконечне світло», 1997) закликала укр. молодь підтримувати традиції та берегти цінності свого народу. Усі зазначені книги видано у Куритибі. Переклала деякі твори укр. поетів, зокрема португал. мовою окремі вірші Т. Шевченка («Думи мої», «Чого мені тяжко»). Брала участь у популяризації та збереженні укр. культури у Бразилії. 1992 С. Бак зняв стрічку «Вавілон світла», де авторка читає власні вірші; 2006 Ж. Мело – д/ф «Олена з Куритиби». Частина поезій К. зберігається у рукописах.

Тв.: Paisagem interior. 1942; Música submersa. 1945; Sombra no Pio. 1951; Poesias completas. 1962; Vida breve. 1964; Era cósmica. 1966; Trilha sonora. 1966; Antologia poética. 1967; Tempo. 1970; Fio d’água. 1977; Presença incom­­pleta. 1980; Poesias escolhidas. 1983; Sempre palavra. 1985; Poesia minima. 1986; Viagem no Espelho. 1988; On­­tem – Hoje. 1991; Reika. 1993; Sempre poesia. 1995; Caixinha musical. 1996; Sinfonia da vida. 1997; Poesias do amor impos­­sí­­vel. 2002 (усі – Куритиба).

Літ.: C. Antonio. Helena Kolody: a poe­­sia da inquietação. Porto Alegre, 1993; P. Venturelli. Helena Kolody. Editora Uni­­versidade Federal do Paraná. Curitiba, 1995.

О. П. Борушенко

Стаття оновлена: 2014