КОЛОДІ́Й
Федір Олександрович (08. 02. 1872, Чернігівщина, за ін. даними – 1870, Київ – 1919, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл.) – військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. 4-й Моск. кадет. корпус, Михайлів. артилер. уч-ще (1890), Микол. академію Генштабу. Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Під час 1-ї світ. війни – ком-р 2-го кінно-гармат. дивізіону на Румун. фронті, інспектор артилерії одного з корпусів, генерал-майор (1917). Українізував декілька підрозділів рос. армії. Навесні 1918 командував 2-м Поділ. корпусом Армії УНР; за Гетьманату – ком-р 3-го Одес. армій. корпусу; на поч. 1919 – командувач Сх. фронту. У 2-й пол. 1919 признач. нач. оборони Кам’янця-Подільського. Помер від тифу.
Літ.: Єрошевич П. З боротьби українського народу за свою незалежність // За державність. Варшава, 1938. № 8; Генералітет укр. визв. змагань.
О. М. Колянчук
Статтю оновлено: 2014
Цитувати статтю
О. М. Колянчук
. Колодій Федір Олександрович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=5667 (дата звернення: 26.02.2021).
