Колодій Федір Олександрович

КОЛОДІ́Й Федір Олександрович (08. 02. 1872, Чернігівщина, за ін. даними — 1870, Київ — 1919, м. Кам’я­­нець-Подільський, нині Хмельн. обл.) — військовик. Генерал-хо­­рунжий Армії УНР. Закін. 4-й Моск. кадет. корпус, Михайлів. артилер. училище (1890), Микол. академію Ген­шта­бу. Учасник рос.-япон. вій­ни 1904–05. Під час 1-ї світової вій­ни — командир 2-го кінно-гармат. дивізіону на Румун. фрон­­ті, інспектор артилерії одного з корпусів, генерал-майор (1917). Українізував декілька підрозділів рос. армії. Навесні 1918 командував 2-м Поділ. корпусом Армії УНР; за Гетьманату — командир 3-го Одес. армій. корпусу; на поч. 1919 — командувач Сх. фронту. У 2-й пол. 1919 признач. нач. оборони Кам’янця-Подільсь­­кого. Помер від тифу.

Рекомендована література

1. Єрошевич П. З боротьби українського народу за свою незалежність // За державність. Варшава, 1938. № 8;
   Google Scholar Internet
2. Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет українських визвольних змагань: Біограми генералів та адміралів українських військових формацій першої половини ХХ століття. Л., 1995.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю