КОЛОДІ́Й Федір Олександрович (08. 02. 1872, Чернігівщина, за ін. даними – 1870, Київ – 1919, м. Кам’я­­нець-Подільський, нині Хмельн. обл.) – військовик. Генерал-хо­­рунжий Армії УНР. Закін. 4-й Моск. кадет. корпус, Михайлів. артилер. уч-ще (1890), Микол. академію Ген­шта­бу. Учасник рос.-япон. вій­ни 1904–05. Під час 1-ї світ. вій­ни – ком-р 2-го кінно-гармат. дивізіону на Румун. фрон­­ті, інспектор артилерії одного з корпусів, генерал-майор (1917). Українізував декілька підрозділів рос. армії. Навесні 1918 командував 2-м Поділ. корпусом Армії УНР; за Гетьманату – ком-р 3-го Одес. армій. корпусу; на поч. 1919 – командувач Сх. фронту. У 2-й пол. 1919 признач. нач. оборони Кам’янця-Подільсь­­кого. Помер від тифу.

Літ.: Єрошевич П. З боротьби українського народу за свою незалежність // За державність. Варшава, 1938. № 8; Генералітет укр. визв. змагань.

О. М. Колянчук