КОЛОДУ́Б Оксана Володимирівна (сценіч. – Березовська; 01(14). 05. 1906, Одеса – 05. 02. 1996, Моск­­ва) – співачка (сопрано), педагог. Дружина О. Колодуба. Засл. арт. РРФСР (1942). Закін. Київ. муз.-драм. ін-т (1927; кл. М. Чис­­тякова, О. Муравйової). Артист. діяльність розпочала в капелі «Думка» (Київ, 1923–27). У 1928–29 гастролювала містами України разом з В. Косенком, виконуючи його твори, а також твори М. Лисенка, Я. Степового, К. Стеценка, М. Вериківського, Л. Ревуцького, П. Козицького, М. Коляди та ін. 1930–34 – солістка Київ., 1934–40 – Свердлов. (нині Єкатеринбург) теат­­рів опери та балету, 1941–48 – Великого театру у Москві. Від 1948 вела концертну діяльність. У концерт. репертуарі – пісні та романси вітчизн. та зарубіж. класики, твори сучас. композиторів. Гастролювала в Польші, Німеччині, Ірані, Іраку.

Партії: Оксана («Черевички» П. Чай­­ковського) Мирослава («Золотий обруч» Б. Лятошинського), Тетяна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Яро­славна («Князь Ігор» О. Бородіна), Тамара («Демон» А. Рубінштейна), Наташа («Русалка» О. Даргомижського), Лушка («Піднята цілина» І. Дзержинсь­­кого), Валентина («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Аїда, Єлизавета, Леонора, Амелія («Аїда», «Дон Карлос», «Трубадур», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Тоска (однойм. опера Дж. Пуччіні).

Літ.: Оксана Колодуб // Музика масам. 1928. № 2.

А. І. Бутук