Колодяжин — Енциклопедія Сучасної України

Колодяжин

КОЛОДЯ́ЖИН – давньоруське місто. Виявлене на правому березі р. Случ побл. с. Колодяжне Романів. р-ну Житомир. обл. Згадане у Галицько-Волин. літописі під 1241 як місто, яке не зміг захопити хан Батий. На думку В. Гончарова, К. був феод. замком, побудованим Данилом Галицьким для оборони сх. кордонів Волині. 1948–53 його досліджувала експедиція Ін-ту археології АН УРСР (Київ). У ході розкопок городища (150 на 120 м), оточеного з напіл. боку двома лініями валів і ровів, відкрито низку дерев’яних клітей, житл. і госп. об’єктів 12–13 ст. Насел. займалося переважно землеробст­­вом і скотарством, ремесла мали другорядне значення. У культур. шарі (потуж. до 1,5 м) знайдено також речі трипіл. культури і скіф. часу. В замку постійно проживали воїни-дружинники великого феодала (ймовірно, уділ. князя).

Б. А. Звіздецький

Статтю оновлено: 2014

Покликання на статтю
Б. А. Звіздецький . Колодяжин // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=5691 (дата звернення: 13.05.2021)