Кудашівське родовище граніту - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кудашівське родовище граніту

КУДА́ШІВСЬКЕ РОДО́ВИЩЕ ГРАНІ́ТУ – поклади граніту. Знаходиться у Криничан. р-ні Дніпроп. обл., у межах Придніпров. тектоніч. бло­ка УЩ. Має статус заг.-держ. зна­чення. Пл. 39,7 га. У геол. будові беруть участь архей. мігматоїдні граніти, палеоген. піски й антро­поген. суглинки. Корис. копали­нами є темно-сірі та сірі граніти, середньо- і дрібнозернисті, пор­фіроподібні. Фіз.-мех. властивості: щільність – 2,69 г/см3, об’ємна маса – 2,59 г/см3, водопоглинання – 0,3–0,52 %, міц­ність на стиснення – 100–140 МПа. Кристали польового шпату розміром до 3 см і скупчення біотиту надають кудашів. гранітам красивого забарвлення. Се­редня потуж. незмінних гранітів 28,66 м, порушених вивітрюванням – 1,12 м, розкрив. порід – 5,6 м, зокрема скельних – 0,39 м. 1987 розвідані запаси гранітів складали 11 338 тис. м3, 2011 – 11 268 тис. м3. Родовище експлуатується від 1914. Уперше розвідане 1932, детально до­розвідане 1968–69 «Укргеолтрестом». Нині видобування та оброблення кудашів. гранітів здійснює Дніпров. каменеоброб. з-д. Граніти К. р. г. видобувають відкритим способом у 12-ти ви­боях Кудашів. кар’єру, який роз­таш. у пд.-зх. околиці с. Скелеватка Криничан. р-ну, побл. залізнич. ст. Кудашівка. З гранітів родовища виготовляють облицювал. плити, бордюри, карнизи, щебінь і бутовий ка­мінь. К. р. г. посідало 2-е м. у СРСР за блочністю гранітів (серед. вихід блоків складає 45 %, у окремих вибоях – понад 52 %). 1961 на ро­довищі видобуто моноліт вагою 750 т для споруджен­ня пам’ят­ника К. Марксу в Москві (скульп­­тор Л. Кербель). Ку­дашів. граніти також використано під час спорудження будин­ків на Хрещатику в Києві, станцій метрополітену в Дніпропетровську та Харкові, мавзолею Го Ши Міна у Ганої, мемор. комплексу на Поклон. горі та храму Христа Спасителя у Москві.

О. В. Бітман

Стаття оновлена: 2014