Коломиєць Анатоль Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коломиєць Анатоль Іванович

КОЛОМИ́ЄЦЬ Анатоль Іванович (12. 02. 1927, с. Іванівка Кобеляц. р-ну, нині Полтав. обл.) – живописець, графік. Брат Ю. Коломийця. Засл. художник України (2007). Навч. в Ін-ті св. Луки (1948–52) та Королів. академії образотвор. мист-в у Льєжі (Бельгія, 1952–53). Емігрував 1941. Жив у Німеччині (від 1944), Бельгії (від 1947, працював у копальнях). Від 1953 – у США. Засн. мист. групи «Моноліт» (Чигаґо, 1954). Дизайнер фірми «Newman Stu­dio»; розробник реклами для г. «Sun-Timas», «Tribune», «News». Від кін. 1950-х рр. – учасник худож. виставок у США, Канаді. Персон. – у Чикаґо (1959–60, 1965, 1968, 1970, 1978, 1993, 1998, 2003, 2011–12), Нью-Йорку (1987), Києві (1991, 2007), Вашинґтоні (1995). Автор пейзажів, портретів, натюрмортів, ікон. Осн. техніки – олія, акварель, пастель, монотипія. Для творчості К. характерне тяжіння до абстрагування, архаїзов. плас­ти­ки фігур, матем. планування простору, використання елемен­тів кубізму (спрощення форм до підставових геом. праформ).

Тв.: живопис – «Пієта» (1955), «Вста­­вайте, мамо», «Емігрант» (обидва – 1960–70-і рр.), «Червона хустина» (1965), «У пошуках хліба», «Натюрморт із синім чайником», «Відлуння» (усі – 1970), «Мо­­нах у молитві» (1971), «Материнство» (1972), «Бронзова сова» (1973), «Натюр­морт із фруктами» (1974), «Опіка» (1974; 1988), «Рибний базар» (1975; 1988), «Ностальгія», «Скитський орел» (обидва – 1975), «Адам і Єва», «Легінь», «Ми­­нула слава» (усі – 1976), «Чорна мадон­на», «Молода», «Дівчина з Полтави», «Українська дівчина» (усі – 1978), «Бан­­дуристка», «Дівчина зі Скитії» (обидва – 1979), «Розмова птахів» (1980), «Воїн», «Гуцул» (обидва – 1982), «Мати з дитиною» (1983), «Голод в Україні 1932–1933» (1986), «Синій птах», «Портрет Чорнобиля», «Козак-бандурист», «Са­­мотність» (усі – 1988), «Кобзар», «Бого­­уклінна», «Мати-захисниця» (усі – 1989), «Чумак» (1991), «Декларація незалежності України» (1992), «Молоді музиканти» (1994), «Втеча від страху», «За­­кохані» (обидва – 1995), «Жінка і сонце» (1998), «Сіяч щастя», «Материнство», «Фауна» (усі – 2001), «Гуцульська пара», «Віолончеліст» (обидва – 2002), «По­­дорож у невідоме» (2003), «Арґентинсь­кий карнавал» (2004).

Літ.: Гуренко А. Анатоль Коломиєць. Генетичне відчуття Батьківщини // ОМ. 2005. № 4; Коломиєць Анатоль: Аль­­бом. К., 2005.

В. Попович

Стаття оновлена: 2014