Коломієць Ростислав Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коломієць Ростислав Григорович

КОЛОМІ́ЄЦЬ Ростислав Григорович (16. 05. 1942, м. Кустанай, нині Костанай, Казахстан) – режисер, театро­знавець, театральний критик, пе­да­гог, драматург, перекладач. Канд. мистецтвознавства (1975), проф. (2004). Чл.-кор. НАМУ (1998). Засл. діяч мист-в України (2001). Літ.-мист. премія ім. І. Котлярев­ського (1996), Золота медаль АМУ (2006). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1965; викл. Л. Олійник). Працював 1967–69 реж.-поста­новником Терноп. укр. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка, 1972–76 – Київ. драм. театру ім. І. Франка. Від 1976 – худож. кер. режисер. майстерні Ун-ту театру, кіно і теле­бачення: 1977–79 – зав. каф. ре­жи­сури та майстерності актора; водночас 1992–2002 – нач. упр. мист-в Мін-ва культури і мист-в України; від 2002 – учений секр. відділ. театр. мист-ва НАМУ (усі – Київ). Автор п’єс «Голгофа» (за романом «Доктор Живаго» Б. Пас­­­­тернака), «Пристрасть» (за рома­ном «Ада» В. Набокова), «Шлюб­ні ігри від ранку до світанку», «Жит­тя прекрасне!» (за оповіданнями А. Чехова), кіносценарію «Кон­тракт з дияволом» (за легендою про Фауста). Переклав низку тво­рів зарубіж. драматургії укр. мовою, що увійшли згодом до ре­пертуару Нац. драм. театру ім. І. Фран­ка (Київ). Здійснив по­становки в театрах України та за кордоном. Опублікував власні переклади у кн. серії «Шедеври світової драматургії» (Х., 2010). Один з упорядників антології «Українська драматургія» (у 3-х т., К., 2009–10). Серед учнів – В. Жила, Г. Воловецька, П. Ільченко, С. Мойсеєв, О. Мосійчук, В. Невєдров, В. Череп’юк, Д. Чи­борак, худож. кер. нац. театрів Алжиру Ф. Ель Хадж, Ямайки – К. Салмон.

Вистави: «Спасибі тобі, моє кохання» О. Коломійця (1968), «Кожного осін­нього вечора» І. Пейчева (1969), «Каса маре» Й. Друце (1972), «Майська ніч» М. Старицького, «Волинщик із Стра­кониць» Й.-К. Тила (обидві – 1974), «Ромео і Джульєтта» (1978), «Два ве­­ронці» (2000) В. Шекспіра, «Шлюбні ігри від ранку до світанку» (2001), «Життя прекрасне!» (2006) Р. Коломійця за оповіданнями А. Чехова, «Суєта» І. Кар­пенка-Карого (2004, рос. мовою у влас. перекл.), «Геній і злочинство. Марення» за мотивами трагедії «Моцарт і Сальєрі» О. Пушкіна (2010).

Пр.: Театр П. К. Саксаганського і І. К. Кар­пенка-Карого. К., 1984; Франків­ці. 1920–1995: театр і час, митець і влада, душа і сцена. К., 1995; Сергій Данченко. Портрет ре­жисера в інтер’єрі часу. К., 2002; Мо­­мент истины. Режиссер Резни­кович. К., 2003; Анатолий Новиков. Ша­­ги Коман­дора. Сф., 2004; Пристрасті за Бог­даном. К., 2006 (також рос. і англ. мовами); Золотий ключик до країни щас­­тя. В., 2008; Спокуса лялькою, або Не­­від­во­ротність долі. Хм., 2010; Феномен Коло­мийського театру. Практика ней­мовір­ностей. Ів.-Ф., 2010; Радости и печали. Праздники и будни. Белгород, 2012; Русский театр в Мукачево. Му­­качево, 2013.

Літ.: Станішевський Ю. Ростислав Коло­мієць (До 60-річчя від дня на­родж.) // Мист. обрії’2001–02: Альм. К., 2003.

О. Ю. Клековкін

Стаття оновлена: 2014